Духа Святого прагну
Осінь… І пада листя.
І так уже безліч літ.
Вчора, а не колись там,
Жовтнем сурмили в світ,
Зводили барикади
Кликали знов і знов,
Щастя людського ради
Йти проливати кров…
І проливали часто,
Йшли в Соловки за ним.
Дивне, мабуть, те щастя:
Вже не батьки — сини
Марно його шукали,
Вірили в чудеса…
Осінь мене торкає
Листям і кличе в сад.
Світла така, врочиста
Тиша, ще й листопад,
Вчора, а не колись там,
Жовтню був, як брат.
В серці жила спокуса —
З ним досягну надій.
Але зустрів Ісуса —
Все зрозумів тоді:
Як же я так без Нього
Шлях цей земний пройду
Через тривог облоги,
Злої неправди дух?
Хоч при здоров’ї ніби,
Тільки працюй і їж…
Все ж не єдиним хлібом
Жити, як жив раніш.
Справді, спокуса сильна
Щастя легке знайти.
Ти вже, Господній Сину,
Слабість мою прости.
Духа Святого прагну —
Дай мені для життя,
Щоби тепер по праву
Бути твоїм дитям.
З Ним не боюся стріти
Того, хто спокуша,
Всі його гострі стріли
Спалить моя душа.
О, чи ж бо раз без Тебе він
Звабити все волів,
Й нині ревучим левом
Ходить ще по землі…
Не відступись від мене,
В пору тяжку згадай.
Духом Твоїм натхненний
Славу Тобі воздам. Добавлено (25.05.2010, 21:04)
---------------------------------------------
Хто Ти, Дух Святий?
Хто дав Тобі всесвітній розмах крил?
І скільки справ у Тебе за плечима —
Бог — Дух Святий, Господь небесних сил,
Могутній Бог із добрими очима?
Ти Слово склав, підніс Його в руці,
Ним освітив народам шлях єдиний,
І множиш славу Богові-Отцю,
І прославляєш Божу Службу Сина.
І Церкву грієш у теплі долонь,
Ростиш її, годуєш, напуваєш,
І чистий, світлий Божий Свій вогонь
В Господнім храмі щедро роздуваєш.
І служиш людям до останніх днів
Дитячим серцем, сповненим любові:
Серця їх трощиш — грішні, кам’яні,
Аби воскресли в чистоті, в обнові.
Вразливий, ніжний, мов мале дитя,
Шукаєш тих, які й самі, як діти,
Щоб стати другом їм на все життя,
Їх в мудрості із вірою водити.
Бог ніжності, Бог трепетний, палкий,
Бог Сили Трійці, величі і дива —
Тіка від злого помаху руки,
І обминає впертих та зрадливих.
Бог правди — як страждаєш від брехні!
Бог Істини — як мучишся від фальші! —
Собою хочеш всім заповнить дні
І стати щастям і багатством нашим.
Ти засіваєш їх серця зерном —
Зерном Надії, Віри та Любові;
Чи проросло, і як росте воно —
Вертаєшся, щоб визначити знову.
О браття, сестри! Це Його вогонь
У нас любов’ю Бога пломеніє!
Це із Його таких рясних долонь
І благодать, і милість Божа віє.
Здружіться з Ним! Ідіть в майбутнє з Ним!
Не залишайте в смутку серце Боже!
І буде шлях ваш дивним, осяйним,
А ніч — на день під сонцем буде схожа.
Добавлено (25.05.2010, 21:12)
---------------------------------------------
Зростання в Святому Дусі
[size=14]О Дух Святий! Як думка, Ти літаєш
Туди в молитві, де Отець, де Син:
Про що Ти молиш, і про що благаєш
Своїм єством і голосом моїм?
О Дух Святий, Учитель мого серця,
Свята, Велика Божа таїна:
Скажи, мій Боже, як Тобі живеться
В моєму серці, все ще дикуна?
Мені Ти руку простягнув — не бачу!
Даєш дари — мій дух не поміча!
Я аж зігнувся в тягарах, аж плачу,
Але не вмію скинуть їх з плеча...
Тепер, мій Боже, вже прийшла година
Відчуть Тебе, засвоїть Твій урок,
Бо у житті, як та мала дитина,
Зробив свій перший, свій свідомий крок!
О Дух Святий, моя духовна стеле!
Суєтність плоті вже в мені стиха:
Вже обминає нечисть, ніби скелю —
З Тобою я сильніший від гріха!
О Дух Святий, для мене Ти як Мати,
Бо святість Божа над Тобою скрізь.
І як прекрасно Храм Твій будувати
В мені, мій Боже, із солодких сліз!
Святий мій Боже, я сміюсь і плачу,
Бо милість Божа ллється без кінця.
І я Тебе у небі ще побачу,
Коли мій дух прибуде до Отця.
Добавлено (25.05.2010, 21:20)
---------------------------------------------
Молитва Святому Духу
О мій Господь — Премудрий Дух Святий!
Хто виміряв Твою небесну силу,
І глибину Твоєї доброти,
Ціну дарів, що Ти несеш на крилах?
Як Лікаря незвільнених сердець,
Як Матір нерозумної дитини —
Тебе послав на землю Бог-Отець,
Щоб до Едему Ти вернув людину.
В її душі Ти зводиш вічний Храм —
Як Ной ковчег — ладнаєш брус до бруса
Новій людині — щоб молилась там
З Тобою разом в Імені Ісуса.
Єлеєм Неба, ніжністю долонь
Знімаєш біль і думи невеселі,
Запалюєш живильний Свій вогонь
В людському серці — у пісках пустелі.
І там розводиш Свій квітучий сад,
І сієш в ньому дивні, пишні квіти,
І вчиш уста співать на Божий лад,
Навчаєш серце Господа любити.
Стає людина так дитям Твоїм:
Несе у серці помисли із неба,
Як ті, Дванадцять, що ходили з Ним.
А кращого — не буде.
І не треба.
Добавлено (25.05.2010, 21:23)
Добавлено (25.05.2010, 21:31)
---------------------------------------------
Дух дихає, де хоче…
Євангелія від Івана, 3:8
Ти — вільний дух. Ти крила розпростер
Й ширяєш у невимірній безодні.
Ти свариш чорних дір, які завжди голодні,
Й цілуєш зорі, мов своїх сестер.
Ти лагідний і був, Ти лагідний тепер.
Тебе так ваблять на малій планеті
Малі істоти і палкі, і вперті.
З них кожен бунтівник і саможер.
Ти покидаєш дивні високості —
Не шкода всіх приваб отих висот.
Ти хочеш бачити життя істот
Й поставити їх на дороги прості.
Вони заплутались у доброті і злості.
Ти їм відкриєш радості секрет
І виплутаєш їх з усіх тенет,
Бо є величне щось у їх пігмейськім зрості.
Ти — вільний Дух. Близька Твоя мета.
І в тій істоті, в тій малій людині
Думки зародяться Твої — і чисті, й вільні —
І землю називатимуть — свята.
Добавлено (25.05.2010, 21:32)
---------------------------------------------
П’ятидесятниця День п’ятдесятий, як воскрес Господь...
Всі учні ув очікуванні дива.
Молитва їхня, щира і горлива,
Як фіміам, струмує до висот.
Він говорив... Так-так, Він говорив:
«Не йдіть з Єрусалима, любі діти,
Бо скоро Духом буду вас хрестити
І приготую до великих жнив».
Так-так, казав Він: силою одягне
І свідками пошле по всій землі
Робити чуда, утішать жалі
І напоїти всіх, хто неба прагне.
І раптом шум. Здивовані зіниці.
Знялася буря? Вітер? Ніби, ні...
З’явились язики, як огняні,
Й на голови осіли поодинці.
О, що це? Радість. Як її втаю?
Слова із вуст. Я вперше їх промовив...
Це Дух Святий, це Дух тебе наповнив, —
Бог виконав обітницю Свою.
Добавлено (25.05.2010, 21:34)
---------------------------------------------
О Дух Святий!
О Дух Святий, палай в душі незгасно,
Щоб не було життя як чорний дим,
Щоб іскри із Твого багаття вчасно
Упали в душі рідним і чужим.
О Дух Святий, вогню науки й втіхи,
Лиш в полум'ї Твоїм усього суть.
Впади ж на ті солом’янії стріхи,
Де страх, гординя й сумніви живуть.
Впади, спали усе, що непотрібне.
Впади, зігрій, що інеєм взялось,
Щоб, як Христос у день останній йтиме,
Жаліти й плакати не довелось.
О Дух Святий, палай в душі бурхливо,
Щоб підступу не мало жодне зло,
Щоб кожне слово полум’ям пашіло,
Щоб кожне діло жертвою було.
Аби на цім шляху життя земного
Ні хвилі надаремно не згубить.
Дай у горнилі полум'я святого,
Немов офіра Господу, згоріть!
Добавлено (25.05.2010, 21:35)
---------------------------------------------
Я так шукав Тебе!..
Я так шукав Тебе!.. Не міг здолати смутку
І серце гамував надміру ревне,
З надією вслухався в кожну чутку,
Що Ти десь близько, поруч, біля мене.
Я так шукав Тебе, аби лишень відчути,
Аби лишень побачити, обняти,
Аби навік єством своїм збагнути,
Як сяє погляд Твій й Твої вогненні шати.
Я так шукав Тебе!.. У крику, в шумі,
У подвигах, у реві буревію.
Втомився від шукання, від задуми
І віднайти утратив всю надію.
Ти Сам прийшов у час мого смирення,
Коли зламавсь я у своїй гордині,
Коли забракло сили і натхнення
Тебе знайти й Твої оселі дивні.
І Ти прийшов неначе ніжний легіт,
Немов весна, мов пахощі розмаю.
І я почув Твій довгожданий шепіт:
— Я Дух Святий, тебе благословляю!
Добавлено (25.05.2010, 21:36)
---------------------------------------------
Трійця
Зійди, пролийся, Дух Святий,
На Церкву Божу.
Хай, як в садку, зростають в ній,
Плоди хороші.
Хай благодать живе у ній,
Любов і милість,
Щоби на поклик, Боже, Твій
Женці з’явились.
Даруй, щоби усі завжди
Нас розуміли,
Від зайвих слів нас захисти,
Дай слову сили.
Над світом перемогу дай,
Підтримай, Боже,
І будуть Твої діти хай
На Тебе схожі.
Дорога наша поросла
Уся терниною,
Дай, Боже, нам у світі зла
Іти невпинно!
Щоб шлях розумний і прямий
Привів туди, де Ти,
Струсили порох з ніг земний
Ми коло брам святих.
Добавлено (25.05.2010, 21:38)
---------------------------------------------
Дух Святий — Утішитель
Світ тримають крила променисті,
І хода планет — у Його волі,
Він собою, наче світлом чистим,
Пронизав весь світ і людські долі.
Він покликав Всесвіт із безодні,
І вдихнув життя в усе, що суще,
Його Дух тоді, як і сьогодні,
Проникає у творіння й душі.
Він життю дає відкритті очі,
Піднімає сонце над горою,
Кожен найтендітніший листочок
Він животворить Самим Собою.
Щоб пітьма нам очі не закрила,
Він запалює любов святую
І душі дарує легкі крила,
Бо у серці вічний храм будує.
І від цього серце завмирає:
Як змогло воно в собі вмістити
Того, Хто весь Всесвіт цей тримає?
Не збагнути це, не оцінити.
Той, Хто пов’язав в сузір’я зорі,
Хто крокує космосом безмежним,
Моє серце утішає в горі,
Розмовляє ніжно й обережно.
Добавлено (25.05.2010, 21:40)
---------------------------------------------
"Прийміть Духа Мого"
