| love | Дата: Четверг, 14.03.2013, 12:07 | Сообщение # 1 |
 Генералиссимус
Группа: Администраторы
Сообщений: 4499
Репутация: 12
Статус: Offline
| 
Дым над Сикстинской капеллой
Фото: Alberto Pizolli / AFP
Белый дым из трубы над Сикстинской капеллой оповестил паломников на площади Святого Петра об избрании 266-го главы Римско-католической церкви.
Конклав из 115 представителей высшей церковной иерархии со всего мира избрал нового римского понтифика.
О решении кардиналов оповестил белый дым, который появился из печной трубы над Сикстинской капеллой.
В ближайшее время на балконе собора Святого Петра появится кардинал из Франции Жан-Луи Торан, который объявит имя нового главы Римско-католической церкви.
Для утверждения кандидатуры нового папы было необходимо получить по меньшей мере две трети всех голосов, то есть заручиться поддержкой 77 кардиналов.
Об отставке его предшественника, почетного папы Бенедикта XVI, стало известно в начале февраля 2013 года. Официально свой пост понтифик покинул 28 февраля, назвав причиной такого решения плохое состояние здоровья.
Новый Папа Римский Франциск I сразу после избрания выступил на балконе Сикстинской капеллы перед собравшимися на площади Святого Петра.
«Вы знаете, что обязанностью конклава было избрать нового епископа Рима. Похоже, что мои братья кардиналы нашли его почти на самом конце света», – пошутил понтифик, родившийся в Буэнос-Айресе в семье итальянского эмигранта.
После этого Франциск I предложил помолиться за почетного Римского понтифика Бенедикта XVI, ставшего первым за последние 600 лет главой Римско-католической церкви, добровольно отрекшимся от престола.
Обращаясь к верующим, новый Папа предложил «начать общее движения любви, братства и доверия», а также призвал «в тишине попросить Бога благословить» его.
Напомним, новый Папа Римский был избран на второй день заседания конклава, во время пятого голосования.
|
|
|
| |
| love | Дата: Четверг, 14.03.2013, 12:13 | Сообщение # 2 |
|
Генералиссимус
Группа: Администраторы
Сообщений: 4499
Репутация: 12
Статус: Offline
| Семь познавательных фактов о Франциске I
Чуть больше суток потребовалось 115 кардиналам, чтобы решить, кто станет следующим папой римским. 12 марта они не смогли договориться, а под вечер 13 марта из трубы над Сикстинской капеллой повалил белый дым – верный признак того, что у католической церкви появился новый глава. Им стал аргентинский кардинал, вспомогательный епископ Буэнос-Айреса Хорхе Марио Бергольо.
Да здравствует папаВсе это время на площади перед капеллой окончания конклава ожидали десятки тысяч верующих. Дикторы онлайн-трансляции «Теле-конклав», устроенной самой популярной итальянской газетой La Repubblica, чувствовали себя практически ведущими «Оскара» – с шутками, остроумными и не очень пикировками и всеми остальными атрибутами распорядителей популярной церемонии награждения.
В частности, они намекали на то, что новым папой назначат американца (и он обязательно будет разбираться в бейсболе). Большую часть времени, пока кардиналы решали судьбу будущего папы, в эфире шло обсуждение полета одинокой чайки над дымоходом капеллы. Химический состав белого и черного дыма тоже горячо обсуждался. После того как с балкона капеллы кардинал из Франции Жан-Луи Торан назвал имя нового папы, ведущие объявили: всем зрителям трансляции прощены грехи.
76-летний Бергольо не значился в списках главных претендентов на папский престол, тем не менее его кандидатура, похоже, не вызвала горячих дискуссий: за последние сто лет это четвертый результат по скорости принятия решения. Что касается публики перед Сикстинской капеллой, то она, похоже, ожидала другого исхода: имя нового папы не привело толпу в восторг.
Первым решением, озвученным аргентинским кардиналом в новой должности, стал выбор имени. На Святой престол Бергольо взошел как Франциск І, в честь Святого Франциска Ассизского – католического святого, учредившего нищенствующий орден, который предписывал существовать исключительно на милостыню. Ниже – еще несколько интересных фактов из биографии нового папы.
1. Став папой римским, Хорхе Марио Бергольо установил сразу несколько рекордов: он – первый латиноамериканский кардинал, возглавивший католическую церковь, и первый папа-иезуит.
2. Популярные претензии, которые светское общество предъявляет католической церкви: неприятие эвтаназии, осуждение абортов, негативное отношение к контрацептивам и нетерпимость к гомосексуализму. Позиция Хорхе Марио Бергольо тут следующая: первые два пункта – категорически «нет», третий – «да, но с оговорками», четвертый: «нет, но тоже с оговорками». Суть оговорок вот в чем: представителей сексуальных меньшинств нельзя дискриминировать в правах и вообще, к этому вопросу стоит относиться максимально деликатно, но до тех пор, пока это открыто не поощряется. Когда аргентинское правительство в 2010 году разрешило однополые браки, Бергольо выступил с резкой критикой этого решения: «Давайте не будем наивными. Речь тут идет не о политических интригах, а о том, что все это идет вразрез с планом Божьим».
3. Несмотря на то, что Бергольо был вспомогательным епископом Буэнос-Айреса и занимал несколько важных постов в Римской курии, жить он предпочитает скромно: сам себе готовит еду, обитает в небольшой квартире и долгое время отказывался от служебных автомобилей в пользу общественного транспорта.
4. В возрасте 20 лет Бергольо лишился одного легкого – последствия инфекции. Часть наблюдателей, приближенных к Ватикану, прогнозировали, что следующим понтификом должен стать нестарый человек с крепким здоровьем. Их прогнозы не сбылись – кардиналы решили иначе.
5. На конклаве 2005 года, собравшемся после смерти Иоана Павла II, новым папой римским выбрали Бенедикта XVI. Данные голосований не сохраняются, но, по одной из распространенных версий, Хорхе Марио Бергольо мог возглавить католическую церковь еще тогда – 8 лет назад: он якобы дошел до четвертого тура выборов.
6. В апреле 2005 года против нынешнего понтифика возбудили уголовное дело.Причина – подозрение в том, что Бергольо был замешан в так называемой «Грязной войне» – государственном терроре, проводимом властями Аргентины во второй половине 70-х. Конкретно кардинала подозревали в том, что он участвовал в похищении пары аргентинских священников. Дело было закрыто за недостаточностью доказательств.
7. Новый папа римский любит танго.
|
|
|
| |
| love | Дата: Четверг, 14.03.2013, 12:41 | Сообщение # 3 |
|
Генералиссимус
Группа: Администраторы
Сообщений: 4499
Репутация: 12
Статус: Offline
| Перший Папа з Латинської Америки, перший єзуїт на святому престолі, перший, хто взяв ім’я Франциск.
Хорхе Маріо Берголіо 17 грудня виповнилося 76 років (1936 р.н.). Він народився в родині емігранта-італійця, залізничного працівника. Наймолодший з п’яти дітей. Отримав диплом техніка з хімії, однак, вибрав шлях священства.
Єзуїт
Навчався у семінарії Вілья Девото в Буенос-Айресі. Вступив в орден єзуїтів 11 березня 1958 р. Новіціат пройшов у Чилі, де вивчав гуманітарні науки, а потім продовжив навчання у коледжі святого Йосифа (Буенос-Айрес), де здобув ступінь ліценціата з філософії. Викладав літературу, філософію і теологію в трьох католицьких коледжах Буенос-Айреса. Вільно розмовляє італійською та німецькою мовами.
13 грудня 1969 р. брата Хорхе Бергольйо висвятив на священика Рамон Хосе Кастельяно, титулярний єпископ Джомніо. Отець Бергольйо дістав призначення на професора теологічного факультету в коледжі Сан-Мігель в аргентинській столиці. У 1970-ті роки обіймав різні посади в єзуїтській провінції в Аргентині. Вражені його навичками лідера, єзуїти-керівники отця Хорхе висунули його на вищі позиції у Товаристві Ісуса, так що у 1973-1979 рр. він був Провінціалом Аргентини. У 1980 р. дістав призначення на ректора своєї alma mater – семінарії св.Йосифа. Обіймав посаду до 1986 р. Потім у Німеччині доробляв свою докторську дисертацію і повернувся звідти на батьківщину як сповідник і духовний директор Кордовської архідієцезії.
Єпископ
Велика рідкість для єзуїта у немісійних країнах – стати єпископом. Бергольйо це вдалося. 20 травня 1992 р. його призначають єпископом-помічником Буенос-Айреса з титулом єпископа Аука. Його свячення відбулися 27 червня 1992 р. в кафедральному соборі Буенос-Айреса; головний святитель – архієпископ Буенос-Айреса кардинал Антоніо Кваррачіно. Коли стало зрозуміло, що кардинал Кваррачіно незабаром завершить виконання своїх обов’язків, Бергольйо 3 липня 1997 р. призначають коад’ютором (єпископом із правом наслідування дієцезії) архієпископа Буенос-Айреса.
Він напрочуд ефективно виконував обов’язки хворого кардинала Кваррачіно, і коли той помер 28 лютого 1998 р., Бергольйо перейняв його посаду як новий архієпископ Буенос-Айреса. Він також був одночасно з цим призначений ординарієм католиків східного обряду в Аргентині, які не мали власного прелата. Папа Римський Йоан Павло ІІ підніс Хорхе Бергольйо до кардинальської гідності на консисторії від 21 лютого 2001 р. у Ватикані. Новий кардинал-священик отримав титул церкви св.Роберта Белларміно.
Кардинал
Як кардинал, Бергольйо був призначений одразу на кілька адміністративних посад у Римській курії. Він став членом Конгрегації у справах духовенства, Конгрегації Богослужіння й дисципліни Таїнств, Конгрегації Інститутів богопосвяченого життя і Товариств апостольського життя. Бергольйо також став членом Комісії для Латинської Америки та Папської ради у справах сім’ї.
Кардинал Бергольйо відомий своєю особистою скромністю, доктринальним консерватизмом і відданістю справі соціальної справедливості. Він провадить вельми простий спосіб життя, що робить цілком певний внесок у його репутацію. Жив у маленькій квартирі, яка мало нагадує палац архієпископа, відмовився від персонального лімузина з шофером на користь громадського транспорту і з деяких міркувань сам собі готує їсти.
Бергольйо – досвідчений богослов, який дистанціювався від «теології визволення» ще на світанку своєї кар’єри. Припускається, що він близький до консервативного мирянського руху Comunione eLiberazione. Підтримує позицію Церкви щодо гомосексуалізму, хоча й констатує важливість того, що такі люди заслуговують на повагу як особистості. Його доктринальний консерватизм урівноважується співчутливістю: багато хто добре запам’ятав його відвідання госпісу 2001 року, коли він обмив та поцілував ноги дванадцятьом хворим на СНІД.
Хоча Бергольйо послідовно проповідує співчуття до бідних, дехто зі спостерігачів були розчаровані тим фактом, що він не приділяє особливої уваги проблемам соціальної справедливості. Замість того, щоби чітко сформулювати позицію з питань політичної економії, Бергольйо вважає за краще підкреслювати важливість духовності й святості, будучи певним, що це природнім чином провадитиме до більшого співчуття щодо страждань бідних. Тим не менше, він висловив підтримку соціальним програмам і публічно висловлював сумніви у справедливості вільної ринкової політики.
По смерті папи Йоана Павла ІІ Хорхе Бергольйо прибув до Ватикану для участі в конклаві 2005 р. як кардинал-виборець. Хоча його кандидатуру й розглядали як імовірного papabile, конклав обрав Йозефа Ратцінгера. Ще до конклаву кардинал Бергольйо брав участь у похороні Йоана Павла ІІ і діяв як регент разом із Колегією кардиналів, керуючи Папським престолом і Церквою в період Sede Vacante.
У час діяльності Синоду єпископів 2005 р. був обраний членом Посинодальної ради. 8 листопада 2005 р. очолив Конференцію єпископату Аргентини на трирічний термін. За нього проголосувала переважна більшість аргентинських єпископів, що тільки підтвердило його лідерство у країні та міжнародний престиж.
Обраний на Вікарія Христа, Єпископа Рима 13 березня 2013 року, прийняв ім’я Франциска, на честь св.Франциска Ксаверія.
Понтифік ще з дитинства знайомий з українськими богослужіннями, добре знає українську спільноту Церкви в Аргентині.
|
|
|
| |
