Не закопуй свій талант! Господар своїм слугам дав таланти: одному – 5 талантів, другому – 2, а іншому – 1. Розмірковуючи над тим, чому кожен з них отримав різну кількість талантів, із біблійної притчі розуміємо, що господар розподіляв таланти кожному по його силах. На основі прочитаного у Біблії у мене розвинулася думка. Так, у людському тілі немає таких органів, які б були непотрібними або незадіяними у роботі всього організму. У Церкві Ісуса Христа ми усі є єдиним тілом. Нині ми простежуємо відступлення, пасивність багатьох церков у служінні і мимоволі виникає запитання, а чому таке трапляється? Відповідь проста: коли тіло не функціонує, коли воно не в русі, воно починає по частинках відмирати. Подібне стається із церквами, члени яких не задіяні у служінні, які не ревнують про діло Боже. Багато людей нагадують таких собі приходьків: прийшли на зібрання і пішли. Хоча вони й мають від Бога таланти, а таланти має кожна людина, та не використовують їх. Ми пам’ятаємо історію про царя Давида. Збираючи військо для походів на війну, він був задіяний, активний і перемагав ворога. Коли ж він, не пішовши на війну, лишився у своїх палацах, диявол підступив до нього. Жінка стала спокусою для Давида, і він згрішив. Ворог його подолав. Коли Давид був у русі, задіяний у своїй справі, диявол не мав до нього доступу. Та коли ж Давид розслабився, то впав у гріх. Хотілося б запитати кожного: «А яка твоя ціль? Чим сьогодні займаєшся ти? Чим ти захоплюєшся?». Можливо, ти більш полюбив земне і цінуєш його понад усе. Біблія говорить: «Шукайте найперш Царства Божого і правди Його, а решта вам додасться» (Мт. 6:33), а ще «Не любіть світу, ні того, що в світі». Пам’ятай, що усе земне скоро минеться, воно є тимчасовим. І як важливо за цей короткий час використати ті таланти, які дав для тебе Господь. Можливо, Він наділив тебе лише одним талантом, та як важливо не закопати його, а навпаки, розвивати на славу Божу. До пастора підійшов молодий юнак і попросив, щоб той залучив його до якоїсь праці в служінні. Пастор думав, що б йому доручити. І нарешті рішення назріло. Ідея була такою: розклеїти по місту оголошення із пропозицією безкоштовної робочої допомоги, а внизу зазначити телефон юнака, який прагнув нести якесь служіння в церкві. Згодом у цій церкві почалося духовне пробудження. Люди дивувалися відданості цього юнака. Як він може так задарма працювати? Що спонукає його до такої благої справи? Вони зацікавилися ним як людиною, захотіли більше дізнатися про його життя, коло його спілкування, а значить, і про церкву, яку він навідує. Побачивши світло, плоди праведності у житті цього юнака, люди, які ще не знали Господа, почали теж приходити до церкви та каятися у своїх гріхах, приймаючи у своє серце Ісуса Христа. Юнак же був вірний у малому, покірно виконуючи доручене пастором. Можливо, він не мав здібностей співати чи проповідувати. Проте він вмів добре працювати своїми руками, він був вправний у фізичній праці. І у такому напрямку Бог почав його потужно вживати. Ось чому так важливо бути задіяним у праці Божій, на ниві Його. Щоб при зустрічі з Господом, ми могли показати достойний звіт нашого земного життя, щоб прийти до Творця не з порожніми руками, а рясними плодами добрих справ, бачачи які, інші приходять до ніг Христа. А за наш труд Господь кожному готує нагороду. Амінь. Дмитро ЛІЩЕНКо |
