Бог має чудовий план зробити грішну людину здатною для вічності. Він зробив це, піславши Свого власного безгрішного Сина на хрест за тебе. Він заплатив за твій гріх і дав тобі в обмін Божу праведність. Коли ти каєшся і приймаєш Ісуса, як твого Спасителя, Бог обгортає тебе Божою праведністю, як одежою, і прощає тобі всі гріхи. Цей незароблений, незаслужений дар Божої милості є твоє життя перед Богом і це ніколи не змінюється. СПАСІННЯ - ЦЕ Є ДАР Біблія каже: "Того, Хто не знав гріха, Бог зробив для нас жертвою за гріх, щоб ми в Ньому стали праведними перед Богом!" (2 Коринт. 5:21), щоб зробити тебе таким праведним, яким є Бог, Чудо є те, що всі твої гріхи прощені. Перед тобою стає запитання, чи ця істина проникла в твій розум і серце? Писання каже: "Як і Давид називає блаженною ту людину, якій Бог зараховує праведність незалежно від діл: "Блаженні, кому беззаконня прощені і кому гріхи покриті", (Римл. 4:6-7). Так як твої беззаконня є прощені, і твої гріхи покриті, а також твоє спасіння є заплачене, то ти тільки прийми цей дар і дякуй Йому. Коли Ісус сказав на хресті: "Звершилось" І віддав духа, в той момент твоє спасіння було звершене. В момент прийняття Ісуса ти є спасенний і оправданий. В Ісаї 61:10 сказано: "Я радісно буду втішатися Господом, нехай звеселиться душа моя Богом моїм, бо Він зодягнув мене в шату спасіння, і в одежу праведності мене вбрав, немов молодому, поклав Він на мене вінця, і мов молоду, приоздобив красою мене!" Біблія говорить далі, що цей дар праведності є вічний дар. В Римл. 5:21 сказано: "...благодать запанувала через праведність для життя вічного Ісусом Христом, Господом нашим". Є багато біблійних віршів, які вчать, що дар Божої праведності є вічний. В Римлян. 8:1 читаємо: "Отже немає тепер ніякого осудження тим, котрі в Христі ІсусІ живуть не за плоттю, а за духом". В Івана 3:16 констатовано: "...щоб кожен, віруючий у Нього, не загинув, а мав життя вічне". В Івана 5:24 сказано: "...хто слухає Слово Моє і вірує в Того, Хто послав Мене, має вічне життя і на суд не приходить, а перейшов від смерті в життя". ПРОЩЕННЯ - ЦЕ Є БОЖИЙ ДАР Отже, базуючись на вище згаданому Слові Божому, твоє спасіння є повністю звершене І су сом і нічим іншим ти не можеш його заслужити. Ось тільки так кожен отримує спасіння. Коли ти приймаєш Ісуса, ти є спасенний. Ти одержуєш прощення минулих, теперішніх і майбутніх гріхів. Бог дивиться на тебе через Свого Сина і бачить тебе оправданого, отримавшого дар Божої праведності. ЗАПОРУКА СПАСІННЯ, ОСНОВАНА НА БОЖОМУ СЛОВІ Запорука твого спасіння базується на Божому Слові. В дванадцятому розділі книги Вихід описується про Боже повеління Ізраїльському народу покропити одвірки їхніх домівок, щоб коли згубник прийде опівночі, перворідне дитя було збережене. Одні сім`ї переживали, не можучи заснути, в той час, коли інші родини спали в мирі. В чому ж різниця? Ті, хто довірились Божому Слову, знайшли спокій і відпочинок. Коли ти приймаєш Ісуса, Бог запевняє, що ти будеш мати вічне життя. Він каже: "Я покрив тебе Моєю праведністю і ти ніколи не прийдеш на суд". І коли ти довіришся Божому Слову, спокій і любов Спасителя наповнять твоє серце. Боже милосердя і прощення спонукають в тобі нестримне бажання служити Господеві ДУХОВНИЙ СТАН Є НАША ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ Інший аспект нашого спасіння - наше духовне становище. Це пов`язане з нашим духовним ростом І включає в себе перемогу над гріхом, і також пов язане з нашим життям перед Богом, нашою радістю, нашими нагородами і вінцями. Все це завжди буде потребувати вдосконалення. В 2 Тимофія 2:21 читаємо: "Отже, хто буде чистий від цього, буде посудиною на честь, освяченою і потрібною Володарю, придатною на всяке добре діло". Івана 1:7-9 навчає, запевняє нас, як ми можемо постійно бути очищеними від гріха або отримувати очищення від гріха. В нашому житті перед Ним, або в нашому духовному становищі ми є наставлені 1 Івана 2:15: "...хто любить світ, в тому немає любові Отчої". Важливість нашого зростання в святості викладена в Филип`ян 2:12: "...звершуйте ваше спасіння зі страхом і тремтінням". Ми не можемо щось робити для нашого спасіння, тому що воно вже звершене, але повинні працювати для вдосконалення нашого духовного стану. І хоч ми отримали дар праведності, який є нашою впевненністю в спасінні, це не дає нам дозволу грішити. Вчити, чи навіть радити не так - означає сприяти хибним доктринам. Біблія вчить, що коли християнин продовжує жити в гріху і не хоче розкаятися, він буде суворо осуджений. В 1 Коринт. 11 розділі знаходимо попередження, щоб проекзаменувати себе перед прийняттям Вечері Господньої або причастя. Якщо ми не хочемо зробити цього, то знаходимо відповідь в 1 Кор.11: ЗО і 31 віршах: "Через це багато між вами немічних та хворих, І чимало вмирає. Коли б ми судили самі себе, то не були б судимі". Приклад вироку над нерозкаяним грішником читаємо в 1 Коринт. 5:1-5. Отой чоловік не виконав сьомої заповіді, бо створив перелюб. Незважаючи на те, що образ його життя в Ісусі не змінився, його становище було жахливе і він не розкаявся. Церкві був даний наказ віддати цього чоловіка сатані на погибель тіла, щоб дух спасся Господнього дня. Тому навіть сказати, що людина, яка одержала дар Божої праведності може робити все, що їй подобається, є протилежне Біблійній науці. Це засмучує Святого Духа і розділяє християн. ДВІ УМОВИ СПАСІННЯ Дуже важливо знати, що Біблія вказує на дві умови, які потрібно сповняти, щоб бути відродженим. В Діях 2:38 Петро каже: "Покайтеся, і нехай охреститься кожен з вас в Ім`я Ісуса Христа на відпущення гріхів ваших, і отримаєте дар Святого Духа".В Діях в десятому розділі зауважуємо, що КорнилІй, побожний та богобійний чоловік, у видінні бачив Божого ангола, який об`явив йому як треба спастись. І хоч Дух Святий освітив його, він не був сповненим Святим Духом, доки він не почув Петрове пояснення чому Ісус помер. І тоді Корнилій виконав другу умову спасіння і відродився. Коли б Корнилій відмовився довіритися Ісусові в той час, то не було б іншої слушної нагоди спастися. В двадцять п`ятому розділі Євангелії від Матвія знаходимо притчу про десять дів. Звернемо увагу на те, що вони мали каганці в руках своїх, були учасниками Євангельського післання І були навчені. Вони скуштували доброї новини прощення, однак тільки п`ять дів мали оливу в своїх каганцях. Олива в Святому Писанні є символом Святого Духа. Тільки п`ять мудрих дів сповнили дві умови спасіння - покаяння і віру в Ісуса І були народжені згори. Автор в Євреїв 6:1 звертається до основних доктрин спасіння: покаяння і віри. Коли Павло прийшов в Ефес і вислухав християн, він побачив, що вони прийняли тільки одну умову спасіння, тобто покаяння. Вони були причасниками Святого Духа і мали обізнаність в спасінні. Вони взнали, але не повірили доти, поки Павло не засвідчив про Христа (Дії Св. Ап. 19:1-6). Істини, записані в Євреїв 6:1-6, знаходять пояснення в Об`явленні 3:20, де сказано: "Ось стою при дверях і стукаю: якщо хто почує голос МІЙ І відчинить двері, - Я до нього ввійду і буду вечеряти з ним, а він зі Мною". Таким чином, чоловік в Євреїв 6 -му розділі відчинив двері і стояв обличчям в обличчя з Спасителем. Цей чоловік також був причасником Святого Духа і мав обізнаність в спасінні. Він пізнав істину, але не повірив, отже, відмовився зодягнутись в Божу праведність. Замість того, щоб запросити Спасителя до середини, він відвернувся і пішов геть неспасенним. В дев`ятому вірші читаємо звернення до християн: "Однак, улюблені, хоч і говоримо так, ми переконані, що ви в кращому стані і тримаєтеся спасіння". ТІЛЬКИ СПАСЕННІ БУДУТЬ ПРИ ІСУСОВОМУ ПРАВЕДНОМУ ТРОНІ Щоб зрозуміти Слово Боже, записане в посланні до Євреїв 10:26-31, нам потрібно звернути увагу на Св. Писання, записане в Діях 8 розділ, де говориться про Симона ворожбита, він був просвічений віруючий, який не був спасенний. Він запропонував дати гроші Ап. Петрові, щоб отримати таку владу, що на кого він (Симон) покладе руки, то на того зійде Дух Святий, На це відповів Ап. Петро в Діях 8:22-23: "Отже, покайся в цьому гріху твоєму і благай Бога, щоб відпустив тобі намір серця твого! Бо бачу тебе, повного жовчі гіркої та в путах неправди". Також в Діях 19:1-6 ці люди були просвічені віруючі, але не відроджені. Хоч вони покаялись, але вони ще мусили повірити Ісусу, щоб Він простив їхні гріхи. Тоді, як вони це зробили, вони отримали дар Духа Святого і стали спасенними. В посланні до Євреїв 10:26-31 говориться про тих, хто були освячені або відокремлені тим, що вони мали знання або освічення Євангелією, але не спасенні. Ті, хто зневажив або потоптав ногами кров Ісуса Христа. Вони були релігійні, та були навчені Духом Святим, але не відроджені, бо не покорились двом умовам спасіння. В той момент, коли людина виконає обидві умови спасіння, щоб бути спасенним, вона одержує в подарунок Господню праведність і її ім`я записується в Господню Книгу Життя. Тільки християни предстануть перед троном Ісуса Христа. В 2 Коринт. 5:10 написано: "Бо всім нам належить явиться перед престолом суду Христового, щоб кожен прийняв згідно з тим, що він робив у тілі: чи добре, чи зле". Про християн, які зовсім не зростають в пізнанні Бога і що неспроможні судити самі себе, Слово Боже каже в 1 Коринт. 3:15: "А в кого діло згорить, той буде мати втрату, але він спасеться, тільки так, ніби через вогонь". Юди 1:23 також підтверджує те, що деякі християни будуть спасені, але не одержать ніякої нагороди: "Спасайте їх, вихоплюючи з вогню: до інших проявляйте милосердя з страхом, гребуючи навіть одежою, що осквернена плоттю": подібно до тих, про яких написано в 1 Коринт, 11 розділі, або про чоловіка в 1 Кор. 5 розділі. Для ревнивого І зростаючого в БозІ християнина судилище Христове буде день коронації. Його діла є подібні золоту, сріблу і дорогоцінним камінням: він одержить вінці і почує слова, сказані його Господом: "Добре зроблено, мій хороший і вірний слуга". Ті, які зодягнися в шати Господньої праведності, не з`являться перед Великим Білим Троном правосуддя. Кара за гріхи перед судилищем Христовим була цілком заплачена тоді, коли Христос помер на хресті. Ми повинні були померти на хресті, але Ісус зайняв це місце замість нас. Він замінив наші гріхи на шати праведності. Наше спасінння є дарунком від Бога. Тепер Бог говорить до тих, хто вдягнув Його шати: "Це написав я вам, віруючим в Ім`я Сина Божого, щоб ви знали, що ви, віруючи в Сина Божого, маєте життя вічне". (1.Івана 5:13). В Римлянах 10:3 читаємо: "Не розуміючи праведності Божої і намагаючись поставити свою власну праведність, вони не покорилися праведності Божій". Це є, звичайно, неспасені. Схоже на те, що Гадати не розуміли Божий дар ясно, тому що вони, після доброго початку, повернулись назад, покладаючись на добрі діла та додержання закону, щоб одержати спасіння. Павло вказував на ті вбогі стихії, яким вони знову хотіли, як раніше, служити. (Галатам 4:9). Для ясного зрозуміння, зверніть особливу увагу на вище згадані місця Слова Божого. ЛЮБОВ - СПОНУКАЮЧА РУШІЙНА СИЛА Любов неможливо узаконити. Ось чому Бог прийшов до нас з необмеженою милістю І безконечним милосердям. Коли ми вживаємо Закон для вдосконалення духовного життя або відданого служіння, то швидко зазнаємо невдачі, тому що це створює байдужий, холодний тип релігії. З другого боку, ласка І милосердя, котрі є найласкавішими словами, почутими людиною, вселяють повагу, благородство, святість, вдячність і любов. Ця любов і повага за таке велике спасіння, виконане люблячим милосердним Спасителем, приводять людину до святості та служіння Йому. Апостол Павло сказав: "Любов Христа спонукає мене". Далі він каже: "Якщо я говорю мовами людськими й ангельськими, та не маю любові, то я, як мідь брязкаюча або бубон гудячий. ...і віддам тіло своє на спалення, а не маю любові, то нема мені з того ніякої користі". (1 Коринт. 13:1,3). Так що цей видатний Біблійний вчитель, що віддав все, що він мав, бідним, є ніщо. Його рушійною силою повинна бути любов, а не страх і гордощі, ані добрі тілесні діла, які не заслужать нагороди у Бога. БОЖА ЛЮБОВ УТРИМУЄ НАС Коли Ап. Павло думав про дар Божої праведності І про запоруку спасіння, основану на Божому Слові, він сказав: "Хто осуджує? Христос Ісус помер, але і воскрес: Він праворуч Бога і заступається за нас. Хто відлучить нас від любови Божої? Чи скорбота, чи утиск, чи переслідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч? Я переконаний, що ні смерть, ні життя, ні ангели, ні початки, ні теперішнє, ні майбутнє, ні будь-які сили, ні висота, ні глибина, ні інше якесь творіння не зможе відлучити нас від любові Божої, яка в Ісусі ХристІ, Господі нашім". (Рим. 8:34,35,38,39). Якщо ви ще не прийняли Божий дар праведності, то чому не зробити це тепер? Тільки скажіть Йому, що ви розкаюєтесь в своїх гріхах, що ви хочете жити так , як Христос каже, І що ви вірите, що Христова смерть на хресті відкупила вас від усіх гріхів. Тоді схиліться перед Господом Ісусом Христом в молитві покаяння і ви одержите спасіння для своєї душі. |
