Іван один з найпотужніших проповідників у історії називав себе «Голосом, що кличе в пустелі», а Ісус його назвав найбільшим з-поміж народжених жінками. Тому й проповідник повинен бути голосом і образом Божим, який передає людям Божі слова. У наш час людям буває іноді важливіше те, хто до них говорить, ніж те, що їм кажуть. Тому ми повинні звертати увагу наскільки в нас, якщо ми звертаємося до людей, відображається образ Божий, культура і сутність Христова. Це не означає, що всі ми маємо мати однаковий вигляд, манери. Ні, тут важливу роль відграє сутність людини, в якій відображена Божа природа, з котрою не можна сперечатися.
Перша заповідь проповідника, на мою думку, така: якщо ти голос Христа, то будеш і Його образом. Якщо ми дійсно авторитетні носії ідеї Христової, яка полонила наше життя і захопила всю нашу сутність, то це обов’язково відобразиться на нашому обличчі, на нашій мові й культурі в усій її глибині. Кожен проповідник має усі можливості бути особливо впливовою і особливо цінованою людиною, якщо він не торгує Словом Божим. Ми живемо у світі кривих дзеркал, у світі спотворення істини, зокрема й біблійної. І тому проповідник має вести людей до тих першоджерел, де немає спотворення, де вода не каламутна, а чиста і свіжа.
Друга заповідь проповідника: непохитно стій на основі Слова Божого. Не заспокоюйся на тому, що твоя проповідь сподобалася людям, але досягай спасіння людей, яким сподобалася твоя проповідь. Коли мені роблять компліменти щодо моєї проповіді, то я часто запитую: «А що дало тобі те, що ти залюбки прослухав її?» Тому нам треба завжди пам’ятати, що вища мета проповідника – спасати людей. Не просто створити ефект, а зробити так, щоб людина, прослухавши ваші слова, втратила свій погибельний спокій і почала шукати спокою у Господі – дорогу до спасіння.
Третя заповідь: євангелізм позаконфесійний. Як можна проповідувати не по-п`ятидесятницьки? Як можна проповідувати поза нашою улюбленою традицією? Та Христос на землю не приніс конфесійності. Конфесії виникли через гріх людей, тому дуже важливо, коли ми говоримо всю правду Божу, особливо через теле – чи радіоефір, не акцентуймо на тому, з якої ми конфесії. Це дозволяє нам торкатися найбільш гострих кутів Слова Божого і впливати на життя навіть вельми конфесійно-заангажованих людей. Слово Боже подобається людям, воно має силу, має цілющий бальзам, який однаково впливає і на злочинців, і на порядних людей, на католиків, православних чи протестантів, неосвічених чи інтелектуалів.
Четверта заповідь: будь актуальним, своєчасним і неупередженим. Нам бракує життєвої актуальності у нашому спілкуванні з навколишніми людьми. Коли я тільки починав проповідувати на телебаченні, редактор сказав мені (напевно, від був знайомий з багатьма нашими проповідниками), що наші проповіді (не мої зокрема, а п’ятидесятницьких проповідників) часто дуже теологічні та емоційні, дуже абстрактні і відірвані від реального життя, і порекомендував мені не повторювати цих помилок. Ми живемо у вирі гострих і доленосних подій. І я впевнений, що немає явища чи то сенсаційного відкриття в науці, медицині, події в політиці, на які б Слово Боже не мало відповіді. Звичайно, тут потрібно мати великий потенціал, мудрість і мужність, щоб сказати всю правду людям навіть найвищого рангу. Вищим досягненням і вищою духовною цінністю кожного проповідника є вміння актуальні болі людства інтерпретувати у світлі Слова Божого, до того ж так, щоб людям стало легше в житті.
П’ята заповідь: не намагайся повторити чужих проповідей, та й свої не повторюй. Біблія – це невичерпна книга. І Божа людина, яка заглиблюється в неї, може постійно черпати звідти все нові й нові думки. Людям, які слухають нас, дуже важливо бачити в нас оригінальність, самобутність і духовність, яка не передається, якої не можна ні на що обміняти чи купити, бо вона отримується безпосередньо від Бога. І слова Христа про те, що в того, хто вірує в Нього, з нутра потечуть ріки живої води, актуальні в усі часи, й особливо в наш час, коли суспільство перенасичене інформацією. Та Божа інформація завжди свіжа, завжди жива, актуальна й особливо смачна.
Шоста заповідь: бережись артистизму. Тебе найбільше цінують у натуральній естетиці. Ми звикли до артистизму в молитвах та проповідях. Я сповідую істину, що до людей треба звертатися так, як говориш з дружиною та дітьми, як говориш на роботі. Фальш дуже помітна. Неприродність низько цінується.
Сьома заповідь: не захоплюйся пафосом та мітинговістю. Ти маєш бути зрозумілим усім категоріям слухачів. Ми, на превеликий жаль, більше мітингуємо, аніж переконуємо людину. Ми або сваримо людей, або підлещуємося до них. Та якщо ми хочемо, щоб нас довго цінували як проповідників, то варто запам’ятати, що ми не повинні принижувати людей, сваритися на них і водночас самим не принижуватися.
Восьма заповідь: не будь високомудрим, бо тебе можуть слухати мудріші від тебе. Не вживайте незрозумілих слів чи фактів, яких не можете довести. Добре багато знати, але краще вміло застосовувати те, що знаєш.
Дев’ята заповідь: не бійся торкатися біблійних істин, які більшість християн сприймає у спотвореному вигляді. Божий проповідник повинен боятися лише Господа Бога, а людей любити. І коли ви людям кажете з любов’ю про їхні помилки, то вони зрозуміють вас. Якщо ми стоїмо за найвищим авторитетом Божим, авторитетом Духа Святого, який є автором Слова Божого, то ми не маємо права боятися людської критики, але маємо завжди прагнути того, щоб наші слова були як слова Івана Хрестителя, котрі бентежити Ірода, але викликали зацікавлення, - і він пильно слухав їх.
Десята заповідь: без молитви та глибокого упокорення перед Богом ти не досягнеш сердець людей. Якщо наші проповіді не приходять до нас через молитви та через глибоку і всебічну працю Духа Святого, то ми переглядатимемо сотні різних проповідей і відчуватимемо, що немає у нас слова, з яким можемо звернутися до людей. Якщо проповідь, стаття – все, що ми доносимо людям, не народжується в глибокій упокореній молитві, якщо ми не пережили насолоду і силу цієї істини на самих собі, ми ніколи не досягнемо цим людських сердець.
Одинадцята заповідь: говорити з людьми від серця, а не з конспекту. Я не заперечую конспектів, але не можу зрозуміти того, що проповідник повністю читає текст. Можна помітити певні думки, на які треба опиратися під час проповіді, і то їх запам’ятати, тому що людям дуже потрібна натуральність. Вони охочіше слухатимуть людину, яка повністю переконана в тому, що вона говорить іншим людям.
Дванадцята заповідь: неухильно підвищуй свій духовний, інтелектуальний та науковий рівень.
Запам’ятай: ти представляєш наймудрішу та найвпливовішу особу в світі – Господа і Спасителя Ісуса Христа.
