| love | Дата: Четверг, 12.12.2013, 20:40 | Сообщение # 1 |
 Генералиссимус
Группа: Администраторы
Сообщений: 4499
Репутация: 12
Статус: Offline
| Це добре що ти життя присвятила Богу! Значить твоє життя має смисл!
Я в цьому впевнена!
Источник:http://censor.net.ua/f509105
Фанатик і святий — шість відмінностей
Чи слушно визнано матір та її сімох синів за фанатиків? Дехто каже, що так, оскільки йшлося всього лиш про шматок свинини, а з їхнього боку було стільки впертості!.. Правитель, безперечно, був жорстокий, не повинен був їх катувати так страшно — це правда; але, зрештою, вони теж не були безвинні.
Вони стали в позу і тим образили царя. Достатньо було проковтнути той шматок свинини, і справа би залагодилася. Ну а найгіршою то була їхня матір, бо ж то вона підбурювала їх до такого фанатичного опору.
Так говорили люди з кіл, наближених до царського двору. Вони не помічали — або радше не хотіли помітити, — що тортурованим ішлося не про м’ясо, а про Закон Божий, і не тільки про закон як такий, а про їхнє воскресіння та вічне щастя. Тим більше що й царя доводив до сказу зовсім не цей банальний шматок свинини, а брак визнання його влади, яка для підданих має бути найвищим авторитетом. Правитель, фактично, не тільки боровся з людьми та переслідував їх, але й намагався, борючись із ними, повстати проти самого Бога, якому оці піддані виражали незламну вірність. У цій ситуації фанатиком був саме він.
Коли читаєш розповідь із книги Маккавеїв (2 Мак 7, 1‑14) і щораз то частіше маєш у сучасному світі справу з фанатизмом і тероризмом, то постають питання щодо походження цього феномену й того, якими є його характерні риси, на відміну від святості, на яку цей феномен часто посилається.
*
Фанатик здіймає алярм, розпочинає судові процеси і закликає до священної війни; натомість святий насамперед шукає зрозуміння, аби потім привести до порозуміння й піти ще далі, до примирення і згоди.
*
Фанатик не вміє провадити розмов і, правду кажучи, вони його зовсім не цікавлять. Він тільки виконує накази або когось жорстоко примушує їх виконувати. Тоді як святий не сприймає ворожо того, хто має інакшу думку. Він вірить, що люди, хоч і думають по-різному, та можуть дійти порозуміння, ба навіть налагодити співпрацю.
*
Фанатик хоче насамперед і після всього — перемоги власної справи; святий же хоче бачити людське щастя.
*
Фанатизм підтримує ненависть, страх, дух помсти і постійну підозріливість. Там, де йдеться про святість, домінує лагідність, там нікого не переслідують, не женуть, не засуджують і не нищать.
*
Святий виявляє довіру й терпеливо чекає; натомість фанатик без вагань і одразу виконує вирок.
*
Фанатик дуже легко може стати терористом, і тоді він убиває людей «в ім’я Боже» за шматок м’яса; святий натомість навіть шматком м’яса хоче воздати Богові славу і прислужитися людям.
Зигмунт Квятковскі SJ, [url=http://www.deon.pl/religia/jezuici-na-granicach/zygmunt-kwiatkowski-sj/art,5,fanatyk-i-swiety-znajdz-6-roznic.html]deon.pl[/url]
|
|
|
| |
| love | Дата: Четверг, 12.12.2013, 20:43 | Сообщение # 2 |
|
Генералиссимус
Группа: Администраторы
Сообщений: 4499
Репутация: 12
Статус: Offline
| Випробування святістю
Про святість дуже легко читати – адже завжди можна подискутувати з автором тих чи тих слів. Про неї легко говорити і слухати: завжди можна щось додати від себе або пропустити повз вуха. Писати про святість теж нескладно – починаючи зі Святого Письма і закінчуючи церковними документами, цитатами з Папи Римського і численних святих, цю тему можна розвивати, поширювати і поглиблювати. Але святість має ще один аспект, із яким часто буває непросто. Святість треба практикувати.Святе Письмо часто називає нас, віруючих у Христа, святими Божими. Господь звертається до нас зі сторінок Книги Левит словами: «Святими ви мусите бути, бо Я – святий, Господь, Бог ваш» (19,2). Отже, виходить, що ти або святий, або ні, третього не дано, а навіть більше: хочеш бути з Богом – мусиш бути святим." Легко не бути корумпованим чиновником, якщо працюєш простою прибиральницеюНа перший-другий розрахуйсь Про те, чи святим бути легко, годі й запитувати, адже відповідь давно відома, вона хрестоматійна: святим бути треба, але це нелегко. Та спостерігаючи за собою і любими ближніми помічаю, що є місця і ситуації, коли святим бути так само легко, як бути собою наодинці перед дзеркалом. Найлегше бути святим серед грішників. Адже, коли трапляється бути віруючим, практикуючим і «церковні свята святкуючим» християнином серед людей, які ні ногою до святині не ступають, з гріха на гріх перебиваються і Бога не бояться, – факти говорять самі за себе. На тлі явних грішників навіть поганенький християнин поблискує німбом святості. Легко бути святим і тоді, коли ближній по шию в гріхах, а нам вдається такого уникнути: наприклад, дуже легко не бути корумпованим чиновником, якщо працюєш простою прибиральницею.СвятофобіяА буває й так, що сама думка про святість підкошує ноги, як у людини зі страхом висоти – стояння над прірвою. Інколи це наслідок зустрічей з дуже одуховленими людьми, які на шляху до святості зреклися чогось такого, до чого ми самі прикипіли цілим серцем, і нам починає здаватися, що якщо ми не вчинимо так само, як той чи той святий, то не бачити нам святості, як власних вух. Наприклад, якщо Симеон Стовпник осягнув святість, постячи на стовпі в нестерпно некомфортних умовах, а я так не роблю, то й святість мені «не світить». Часом, почитавши житія святих або послухавши натхненних проповідників, починаємо боятися навіть думати про святість, відчуваючи, що нам не вистачить ні сил, ні здоров’я, щоб якось її осягнути." Святість нескладна і не вигадана для якихось християнських VIP-персонШвидше, вище, сильн(свят)іше!Звісно ж, не хочеться ані фарисействувати, будучи хорошим на тлі поганих, ані бути святим «випадково» чи вважати себе зовсім недостойним святості. А тим часом життя йде, і святим бути треба. Вдома, на вулиці, на роботі і в магазині, подорожуючи і розважаючись. На мою думку, в святості, як у спорті, – не досягає нічого той, хто не докладає зусиль. Якщо маємо відвагу зватися християнами, то слід мати відвагу прагнути і бути святими. Сміливий – не той, хто зовсім не боїться, а той, хто вміє діяти, не зважаючи на страх. Святий – це не той, кого вже канонізували і загально визнали, а той, хто живе з Богом. Дотримання Божих Заповідей, перебування в освячуючій благодаті, життя Таїнствами, любов до Бога і ближнього – ці умови святості ніхто не скасовував, і без цього святості ще ніхто не осягнув.Святість нескладна і не вигадана для якихось християнських VIP-персон. Святість – вона проста і звичайна, святість покірна, скромна і тиха, вона дуже практична, і її помітно зазвичай в учинках, не у словах. А ще святість дається Богом, і не треба боятися чи соромитися про неї просити, бо саме святими хоче нас бачити Господь.CREDO № 1 (125), 2012
|
|
|
| |
