«Ось сатана жадав вас, щоб вас пересіяти, мов ту пшеницю. Я ж молився за тебе, щоб не зменшилась віра твоя» (Лк. 22:31-32), - сказав Петру Христос. У цих словах Ісуса Христа захована велика істина життя всіх Божих дітей тут, на землі. І особливо доль окремих трудівників на ниві Христовій і впливу на них з боку сатани. Сатана залежить від Бога як творіння від свого Творця. Але діє він вільно у своїх злих вчинках, хоча з Божої волі, але не з Божого бажання. Від діє відповідно до свого диявольського бажання, на що випрошує собі дозволу в Бога. І тому перед нами постають запитання: як розуміти процес сатанинського сіяння в нас, чи отримав сатана право, щоб сіяти, як Христос захищає нас від впливу сатани й т.і.
I. Христос каже, що сатана просив
Постає запитання: кого й коли просив сатана, щоб пересіяти учнів Христа як пшеницю. Найімовірніше, сатана просив про це Бога. Він хотів отримати можливість торкатися до великої Христової будови – Його святої Церкви, про яку Сам Ісус сказав: «Я збудую Церкву Свою. Можливо, сатана хоче торкнутися до кожної живої цеглинки, яку Христос вкладає у споруду Своєї Церкви. Чи отримав він таке право від Бога? Так, він випросив його так само, як випросив одного разу право випробовувати праведного Йова. Це відчувається у скорботному зітханні Ісуса Христа: «Ось сатана жадав вас…» Христос знав про прохання ворога людства. Знав Він також запальну натуру апостола Петра, на жаль, не завжди постійну. Дуже часто він, вогненно-палкий, вже за мить погасав і розчаровувався. Ось чому Христос заступався за Петра перед Богом. Христос бачить наперед ті душі, які колись потраплять у сатанинську душогубку і в критичний момент не зможуть встояти і впадуть у гріх. Христос просив Отця Небесного, щоб віра таких людей не зменшилась, як не зменшилася вона й у Петра, котрий відрікався від Христа. Маючи віру, такі люди зможуть повернутися назад і «утверджувати братів своїх», знову стояти твердо у вірі в Христа. Утверджувати їх, як і раніше робив Петро. Таке можливо й тепер, і це стається тому, що уста Ісуса не вмовкали благати за тих, хто відступив чи відрікся. Уста Христа моляться, просять, заступаються за цих людей перед Небесним Отцем, щоб врятувати їх від мук диявола.
II. Як розуміти процес сатанинського сіяння?
1. Можна зрозуміти, що сатана хотів допомагати Христу сіяти з Ним учнів. Пропонуючи Христу свої послуги, він ніби говорив Богу: «Дозволь мені, Боже, також сіяти учнів Христа, як сіють пшеницю. Не сам лише Христос, а й я сіятиму з Ним. У нас двох справа піде швидше, і Христу буде від цього легше». Такий підступний задум у лукавих буває. Як сказав Христос у Своїй притчі про кукіль: «Прийшов ворог і куколю між пшеницю насіяв». Христос не сіяв цього. А кукіль дуже схожий буває на пшеницю. Він на вигляд також зелений, як і пшениця, але згодом стає зрозуміло, що це не пшениця, а просто бур’ян, плоди якого шкідливі для життя людини. Але така думка неправильна. Вона не оправдовується логічними роздумами і не підтверджується Священним Писанням. У Писанні немає й тіні натяку на те, що в роботі Христа з сатаною була якась дружба чи співпраця, і на те, що Бог сатані дозволив бути співпрацівником Христу. І тому ми відкидаємо цю думку, як таку, що суперечить Писанню і применшує велич і силу Господа Ісуса.
2. Друга ж думка щодо цього більш правильна. Вона полягає в тому, що сатана просив собі права випробовувати посіяне Христом. Він і раніше робив це. Наприклад, з праведним Йовом. Сатана тоді сказав Богу: «Дай мені випробувати твого праведника Йова, Ти побачиш, що закінчиться його надія на Тебе, Боже. Йов перестане любити Тебе». Так і тут. Тут йдеться про випробування вірності і міцності тих віруючих, які йдуть за Христом. Їх Господь кличе і ставить на Свій шлях. Сатана ж випросив собі право торкатися обраних Христом, випробовуючи їх. Така думка підтверджується й іншими уривками з Писання. Але найважливіше у словах Христа – це те, як треба нам правильно розуміти всю картину того духовного процесу, в якому братимуть участь обоє – і Христос, і сатана.
III. Яка ж картина цього сатанинського сіяння?
Це дуже серйозна справа, бо в Бога просили двоє. Просив Христос і сатана. Сатана просив собі права і Христос молив Бога. Як же нам собі уявити і зрозуміти це краще? Щодо цього місця Писання є різні думки серед братів і сестер, які вивчають Біблію. Існує, як я знаю, три думки. Одна з них, напевно, найправильніша, але всі три вони дуже хороші. Розгляньмо їх за порядком. а) Перша думка, якої дотримувався шановний наш брат у Господі Олександр Іванович Пушкін, який жив у Дніпродзержинську, але тепер вже перейшов у вічність. Це був один з благословенних проповідників Христа. Його думка полягає в наступному. Сатана просив у Бога і в Ісуса Христа, щоб йому також дозволили сіяти. Сіяти не справжніх учнів, а «ніби учнів Христа». Не пшеницю сіяти, а щось схоже на неї. Нині в обігу є багато фальшивих грошей. На вигляд вони дуже схожі на справжні, але в банку їх не приймуть. Ось так і сатана, на думку Олександра Івановича, просив у Бога собі права робити людей схожими на віруючих, хоча насправді їм далеко до істинної віри. Вони псевдохристияни. Вони як діти Божі, але насправді вони ніколи від Бога не народжувалися. Саме тому вони Бога не знають і не люблять як свого Отця. Такі віруючі не слухаються Бога і не прагнуть пізнавати Бога так, як це буває у справжніх дітей Божих. Такі псевдоучні Христа є в дійсності. Є й хибні апостоли. Вони були колись і тепер є серед нас. Вони схожі на справжніх учнів, але всередині не є ними. Хай же збереже Бог наші душі від цього обману та часто самообману. Ретельно перевіряймо самих себе, чи ми є справжніми учнями Христа, істинними дітьми Божими, народженими від води і Духа Святого. Будьмо ж істинними учнями Христа, а не лише набуваймо зовнішньої форми віруючих. б) Другої думки дотримувався колись і я, поки один з братів не пояснив мені більш точно ці слова Христа. Сатана просив Бога сіяти учнів як пшеницю, розкидаючи їх жменею, але не садити як дерева, які, як знаємо, не сіються в саду, а садяться кожне окремо. Дерево важко зламати, коли воно міцно вкорінене. Пшеницю ж легко зламати, бо всередині вона порожня. Пшениця прямо стоїть тільки тоді, коли її багато – ціла нива. У великій групі стеблина однієї рослини підтримує іншу. Сила пшениці в гурті. Колосок, який росте окремо, легко ламається від будь-якого вітерцю. Якщо Христос буде сіяти Своїх учнів як пшеницю, як просив сатана, то йому легко буде їх ламати. Якщо ж Христос саджатиме кожного, як дерево в Своєму саду, тоді сатані буде погано. Дерево не порожнє всередині, воно всередині міцніше, ніж зовні. Ось чому може вирости і зміцнитися так, що жодна буря його не зламає. У Писанні ця думка висловлюється багато разів: «Зацвіте справедливий, як пальма» (Пс. 91:13-14). Він росте, як дерево, посаджене в домі Господнім і цвіте на повір’ях Бога. Але Христос каже, що ще краще Він чинить зі Своєю Церквою. Він Свою Церкву насаджує, як виноградник і головною лозою цього винограднику є Він Сам. Його діти, учні – це гілки. Такий виноградник набагато живучіший та міцніший від саду. Виноградні гілочки сплітаються своїми вусиками одна з одною так міцно, що жодна буря не може їх розірвати. Виноградник, навіть поламаний і пошкоджений бурею, відновлюється і починає плодоносити досить швидко, буквально на наступний рік після нещастя. Корінь головної лози жодні бурі не можуть вирвати так, як виривають коріння дерев. Тому сатана просив, щоб Ісус сіяв учнів, як пшеницю, а не як дерева, а тим паче виноградну лозу. Але Бог не задовольнив підступного прохання сатани і не зробив так, як просив той у Нього. І тепер сатана трудиться іноді з великою люттю над деякими віруючими, але його праця не має успіху. Ворота пекельні не здолають Церкви Христа. Вона стоїть, стояла і буде стояти, як гора Божа навіки-віків. Я довго дотримувався цієї думки, жив нею, проповідував про це іншим з кафедри. Але в місті Дніпродзержинську один брат (його прізвище Бацук), також проповідник, а також регент і композитор, який знав іноземні мови, мене виправив. Одного разу він покликав мене до себе додому, прочитав мені цей уривок з Писання російською, потім старослов’янською, українською та польською мовами. І пояснив мені істинний смисл слів Христа, інший, ніж я проповідував у зібранні. Після цього я змінив свою думку на більш правильну. Смисл слів Христа став мені зрозуміліший. З того часу я вже проповідую про ці слова Христа саме так, як пояснив мені брат. Це й не дивно, бо наше пізнання постійно має зростати, всього одразу не збагнеш. А якщо й зрозумієш, то не так повно і правильно, як після довгих роздумів над Словом Божим та бесідами про нього з іншими братами. Слава Богу, що потік Божий для нас безмірно глибокий. Всьому світові не вичерпати глибину мудрості Писання. в) Тому поговорімо про третю думку. Сатана просив «просіювати». Перед тим, як сіяти зерно, агрономи просіюють його, сортують. Зерна просіюються для очищення від сміття і для калібрування за кондиційними якостями на схожість та проростання. Саме це, за словами брата Бацука, й мав на увазі Христос. Після цієї бесіди я почав триматися третьої думки, хоча й попередні дві непогані.
IV. Сатана все ж отримав право від Бога пересіювати учнів Христа
Дуже багато думок народжується, коли розмірковуєш про це. Значить, сатана отримав від Бога право сортувати учнів Христа і використовувати декого для своєї диявольської мети. Тому й донині він випробовує вибраних, використовуючи різні підступні засоби. Він знає, кого яким способом і яким заходами спокушувати. І навіть з якою силою, з якою злобою на кого нападати. Біля кого, як і скільки часу йому треба трудитися зі своєю сатанинською ретельністю. Одних Божих дітей він практично й не чіпає. Він знає, що для нього вони практично нічим не загрожують. Вони мовчать, нічого не роблять. То ж хай собі сидять такі. Вони спасають тільки самих себе, і то це їм не завжди вдається. Зовсім інша справа – сильні трудівники Христа, як от Петро – могутній Кифа, від проповіді якого увірували тисячі людей. Він трудився в ізраїльському народі, а потім відкрив двері для благовістя язичникам. Над таким, як Петро, хоча й простим рибалкою з Галілеї, сатані працювати дуже важко, хоча йому Бог не заборонив просіювати його, як він сам хоче. А ось апостол Павло – вчений муж того часу з міста Кілікії. Над ним сатані доводилося дуже багато працювати, щоб хоч якось завадити в його праці на ниві Божій з Христом. І ось сатана дивиться на всю Церкву Христову, на цей загін працівників Божих тут, на землі, і сортує їх на своєму сатанинському ситі-кружалі, дізнаючись, яке ж із зерен більш міцне, важче, з більшим потенціалом живучості та проростання. І навпаки, він бачить, яка зернина слабша, щоб марно не витрачати своїх сил на неї.
V. Про захист та заступництво Господа перед Отцем Небесним за Своїх вибраних, які потрапляють в руки сатани для просіювання Христос завжди перебуває поряд з Отцем Небесним і Сам заступається за своїх учнів, захищаючи їх від сатани. В Біблії сказано: «Хто торкається вас, торкається зіниці ока Божого». Хай же остерігаються ті, котрі противляться вибраним Божим. Христос у своїй ролі Заступника та Захисника, без сумніву, матиме успіх. Він отримав успіх у спасінні Петра, який впав у спокусу. Але віра Петра не змаліла. Він дуже швидко знову повернувся до віри і потім зміцняв багатьох братів. «Ось сатана жадав вас, щоб вас пересіяти, мов ту пшеницю. Я ж молився за тебе, щоб не зменшилась віра твоя; ти ж колись, як навернешся, зміцни браттю свою!» А Петро відповів Христу: «Господи, я з Тобою готовий іти до в’язниці й на смерть!» Хай же дасть нам милосердний Господь відвагу так само говорити Йому. І не тільки говорити, але й виконувати свою обітницю, вірно служачи Йому в усі дні нашого життя на цій землі. Хай зміцнить Господь усіх Своїх співробітників, готових і на волі, і, якщо треба буде, то в темниці, ставати проти сатани – ворога людських душ. Скрізь і всюди, живучи чи помираючи, будьмо з Христом, зберігаймо Йому вірність, служімо Йому в чистій совісті. Хай благословить всіх нас Господь і хай допоможе нам у житті завжди отримувати перемогу над сатаною в часи випробування.
