Любовь Божья

Директор місії ГОЛОС НАДІЇ Микола СИНЮК

Дорогі співпрацівники на ниві Божій, любі брати та сестри! 
Ще один рік нашого земного буття скінчив свій біг і тоненьким листком ліг у книгу вічності. Ми стали старшими на один рік і ще на один рік наблизилися до обітниці Писання: «Бо тепер ближче до нас спасіння, аніж коли ми увірували» (Рим.13:11). 
В переддень Христового Різдва хочеться оглянутися на рік, що проминув, та задати традиційне питання: що рік прийдешній нам готує? 
Отже, підсумок року! Хтось рахує прибутки, хтось тримає в руках документи, що засвідчують повне банкрутство і крах. Для декого рік минулий – вершина кар’єри та слави, для декого – абсолютна байдужість до кожного прожитого дня, тому що сьогодні – гірше ніж учора, а завтра – гірше ніж сьогодні. В мінливому світі земного буття немає нічого постійного, фундаментального, на що можна було б опертися і сказати: це надійно! 
Але для дитини Божої сяйво Віфлеємської зорі випромінює Слово – «Ісус Христос – вчора, сьогодні і повіки той Самий» (Євр.13:8). 
Моє слово до Вас, любі друзі, хто несе євангельську вістку, хто молиться і жертвує на поширення місіонерської праці, особливо до тих, хто в ці різдвяно-новорічні дні не отримає святкової листівки, не почує щирого побажання на рік майбутній, хто почувається самотнім у цьому величезному домі під назвою – Земля!
Підбадьортеся та підніміть ваші очі. «Я сповіщаю вам радість велику, яка буде всім людям. Бо тепер народився вам в Давидовому місті Спаситель, Який є Христос Господь» (див. Лук. 2:10-11). 
Бог передбачив, що в нашому земному прямуванні за Ним будуть поразки, невдачі, переслідування від зовнішніх та лжебратів. А тому посланий Отцем Син від першого дня після Свого приходу в цей світ зазнав переслідувань, зневаги, а пізніше жорстокості та зради найближчих друзів. Його самотність на Голгофському хресті, коли Отець закрив небо, була для того, щоб ти сьогодні, дивлячись у різдв`яне, помережене зорями небо, не відчував себе самотнім, забутим, зрадженим. 
«Для того Він мусив у всьому уподібнитись братам, щоб бути милосердним і вірним Первосвящеником перед Богом, щоб очистити гріхи людські. У чому ж Сам постраждав, спокушуваний бувши, може і тим, що спокушуються, допомогти» (Євр. 2:18). «Бо маємо ми не такого Первосвященика, що не міг би вболівати серцем у немочах наших, а такого, що зазнав усякої спокуси, подібно нам, окрім гріха» (Євр.4:15). 
Ти старався і вкладав себе всього в працю проповіді Євангелії, а церква не поповнювалася, навпаки – зменшувалася, ти жертвував з останніх грошей для Господнього діла, а проблеми в твоєму домі зростали, ти щиро молився і плакав за спасіння близьких людей, а результату немає – не впадай у відчай! 
«Я знаю, – промовляє Господь, – твою працю і діло, твоє і терпіння твоє. І терпів ти... задля імені Мого трудився ти, і не знеміг!» (Об.2:12). 
Твою ситуацію абсолютно знає Господь. А якщо Він знає все досконало... Він буде справедливим і вірним в оцінці твоєї праці, твоїх молитов, твоїх пожертвувань. 
Усміхнися до зоряного неба, витри сльозу з очей і благослови Ім`я Господа. Він з тобою поруч. Він вболіває серцем. Він дуже любить тебе. Скажи Йому про це зараз – і дотик Божої благодаті надихне тебе і дасть нових сил для служіння Йому! 
З Різдвом Христовим Вас, любі друзі, брати та сестри, з Новим роком – із новими перемогами в Господі. Він «вчора, сьогодні і повіки той Самий».