|
ЕККЛЕЗІОЛОГІЯ
|
|
| love | Дата: Суббота, 26.05.2012, 11:39 | Сообщение # 1 |
 Генералиссимус
Группа: Администраторы
Сообщений: 4499
Репутация: 12
Статус: Offline
| ЕККЛЕЗІОЛОГІЯ
|
|
|
| |
| love | Дата: Суббота, 26.05.2012, 11:41 | Сообщение # 2 |
|
Генералиссимус
Группа: Администраторы
Сообщений: 4499
Репутация: 12
Статус: Offline
|
Тема: Біблійна основа Церкви
• Слово «еклесія» - церква вживалося в стародавньому близькому Сході, для опису, збору громадян,
- Це слово первинно не мало релігійного значення.
- Це слово говорить про збори членів спільноти, які володіють правом голосу,
- До рабів, наприклад, це не мало відношення,
• Греками, воно вживалося до людей, які були покликані час від часу залишати свої домашні об’овязки та виконувати працю цивільно,
- Це слово означало зібрання громадян, покликаних для конкретної цілі
- Для обговорення політичних питань, військових, конститутаційні збори,
- Слово не носило релігійного забарвлення,
- Слово почало використовуватися до релігії коли почалися писатися Євангелії у Новому Заповіті,
• Такі зібрання скликалися людиною, яка була наділена особливою владою,
- Це були представники влади,
- Збирали тільки вільних громадян,
- Слово «еклесія» в Новому Заповіті згадується 114 разів (3 рази в Матвія 16:18, 18:17 і 111 разів у післаннях),
• Єврейське слово «кагал», використовувалося як в релігійному так і в громадському значенні,
Церква – від грецького КУРІАКОН – ті що належать Господу. Це слово двічі згадано в новому заповіті 1 Кор. 11:20 – відноситься до вечері господньої, Об. 1:10 – відноситься
1.1. Визначення розуміння слова «Церква» - це переклад грецького слова «ЕККЛЕСІА». Мт. 16:18, 18:17. Всього п’ять разів це слово не відноситься до церкви – три рази до громадян, два рази до зібрання до Ізраїльтян Дії 7:38, Євр 2:12.
A. В давній Греції.
• Покликані для визначеної цілі.
• Зібрання скликалося людиною, яка була наділена особливою владою.
• Слово відносилось до вільних громадян відокремлених від чужинців.
Слово «екклесія» означає групу людей, покликаних і зібраних для виконання конкретної цілі.
B. В Старому Заповіті. «КАГАЛ» – означало як релігійне так і громадське зібрання. Слово «КАГАЛ» - зібрання, згадується більше 100 разів. Ізраїль прообраз церкви.
1. Покликані із... Ос. 11:1
2. Покликані для... Пов. Зак. 4:20, 27-31, 5:29 – церква також покликана для...
3. Покликані разом Суд. 20:1
4. Покликані в... Вих. 3:7
«Кагал» – використовуються до народу Божого.
C. У Новому Заповіті. Використано більше ніж 100 разів. Зібрання людей покликаних вибраних Богом.
D. В теперішній час.
- Як будівля де проходять служіння («Я йду у церкву»)
- Помісна громада («в моїй церкві вчать»)
- Дім Молитви Іс. 56:7
- Як релігійна група людей (англіканська, лютеранська)
Церква – це не будівля
Церква – це релігійна організація, із своїми уставами, правилами (Новий тлумачний словник),
Церква - це не організація, хоча вона організована,
Церква – це організм
«Церква – це взаємодія Божества та людства» (філософ Бердяєв)
1.2. Міжконфесійний погляд на Церкву
• Східне православя розглядає Церкву, як містичне буття, яке включає Божу безпосередню діяльність,
• Католицьке розуміння церкви – фокусувалось на ієрархію, видимої структури апостольських спадкоємців. Церква – це таїнство і воно залишається не окресленим, невизначеним.
- Церква знаходитсья там, де ми знаходимо поєднання всіх необхідних священних компонентів: 1) Апостольську спадковість, 2) Таїнства, 3) Священне Писання
- 2 Ватиканський Собор (було прийнято) – церква як таїнство, цілковито сповнене Божою пристуністю, і богословія сопричастя.
• Протестантське розуміння церкви – зібрання людей котрі вірою відгукнулися на поклик Божий. Мартин Лютер розглядав церкву як духовну спільноту тих хто повірив в Христа. Лютерани шукають єдності і святості перш за все в службі, слові і таїнстві. Лютерани вважають, що спасіння можна отримати тільки в церкві і через церкву. Сучасні деякі лютеранські богослови говорять про два види церкви:
Видима церква
Церква як збір людей
- Видима церква помітна через служіння слова та таїнств та службі,
- Реформатори ж вважали, що спасіння можливо поза церквою,
Наш погляд (штунди ):
Церква – це група людей, покликаних зі світу, відроджених Святим Духом і поєднаних з Господом та один зі одним, як члени Тіла Христа,
Анабаптиській погляд:
- Церква складається тільки із віруючих і діти не є частиною церкви і тому вони заперечували хрещення немовлят,
Ми можемо констатувати декілька фактів відносно Церкви:
1. Вона існувала в плані Бога від вічності, (Еф. 1:9),
2. Церква зберігалася в таємниці до останніх часів, (Еф. 1:10),
3. Церква стада новим кроком в здійсненні Божого плану, (Еф. 3:6),
1.3. Групи людей, до яких застосовується слово «церква»
A. Вселенська церква
«У вселенському значенні Церква складається з усіх тих, хто народився від Духа Божого (1 Кор. 12:13; 1 Пет. 1:3,22-25). Це люди викуплені Кров’ю Христовою, які тепер живуть на землі і вже спочили у Господі, це невидима Церква і видима Церква. Невидима із-за часу та масштабності. Вселенська стає видимою тільки через місцеву церкву.
B. Місцева чи помісна Церква.
Місцеву Церкву складають члени Вселенської Церкви, що об’єднані спільною вірою, та територією проживання, - 1 Кор. 1:2, 16:19; Еф. 1:1; Рим. 1:12. в цьому змісті слово «церква» вживається для визначення групи християн в будь-якій місцевості. В Єрусалимі Дії 8:1, в Кенхреях Рим. 16:1, Галатійські Гал. 1:2
C. Домашня церква.
Під цим висловом ми маємо на увазі сім’ю, котра свого роду являється міні-церквою. Про це ми читаємо в посланні Апостола Павла до Римлян 16:3-4
Місцева церква має відмінність, в часі і просторі (географічно).
|
|
|
| |
| love | Дата: Суббота, 26.05.2012, 11:41 | Сообщение # 3 |
|
Генералиссимус
Группа: Администраторы
Сообщений: 4499
Репутация: 12
Статус: Offline
| Характеристики Церкви чи ознаки правдивої Церкви.
Зазвичай наголошують чотири основні ознаки правдивої Церкви, яких проголошують Нікейсько-Константинопольський Символ віри. «Вірую в єдину, святу і апостольську Церкву»
A. Єдність не слід розуміти соціологічно чи організаційно, але богословські. «Єдність Церкви являється духовною суттю» єдність Церкви основана на спасаючій праці Бога через Христа.
B. Церква є «Свята» це друга ознака правдивої Церкви. Святість Церкви розуміємо, як святість Того, хто покликав її бути святою. Це звичайно не значить що християни не грішать чине робить помилок. Це означає, що він не стоїть на гріховній дорозі із спокійним серцем, вважаючи такий шлях добрим. Християнин ненавидить гріх, хоча і не захищений від спокус. Церква Христова є свята, тому що: Христос її освятив кров’ю Своєю від гріхів через знаряддя благодаті, також, вона служить Богу святими та праведними справами (Євр. 10:19,22; 1 Пет. 2:5)
І ще постільки Церква цілком і повністю – результат дії Святого Духа, вона може бути тільки святою цілком і повністю.
C. «Вселенська» - це ще одна ознака правдивої Церкви. Однієї із особливостей істинної Церкви є те, що вона не ототожнює себе з якою опре діленою національністю чи класом. Церква, котра поширюється на увесь світ Гал. 3:28
D. «Апостольська Церква» - об’являючи Церкву «апостольською», символ віри підкреслює історичні корні Євангелія і зв’язок Церкви і Христа через апостолів, котрих Він назначив. Їх свідоцтво про Христа включає всі знання, котрі нам необхідні мати про Христа і Його вчення так апостол Павло пише: «збудовані на підвалені апостолів і пророків, а на розі головним каменем – сам Ісус Христос...» (Еф. 2:20). Тому-то будь яка церква котра називає себе апостольською, повинні слідувати біблійному вченню Апостолів. Православна Церква, називаючи себе апостольською, вважають що церковні традиції мають таке значення, як і апостольське писання. Василь Великий (330-379 по Р.Х) говорив: «...традиції отців мають таку владу, як і саме писання». Протестантська Церква підкреслює, що Церковна традиція повинна перевірятися Святи Писанням і ні в якому разі не навпаки. Оріген мав дещо іншу думку,Ж він сказав: «Вірити потрібно лише в таку істину, яка ні в якому разі не протирічать церковній і апостольській традиції»
Лютерани правдиву Церкву вбачають: «Засоби благодаті – Євангелія і Таїнство Вівтаря – є ознаками, правдивої церкви». Отже, це правильне викладення Слова Божого і таїнства, здійснені згідно з установами Христа. Там, де ознаки зникають цілком, припиняє своє існування і Церква. Щодо виразу «апостольська церква», ми не знаходимо в апостольських отців, в апологетів, в Ірінія, Іполита, Климент чи Оригена. Навіть Афанасій, диякон Олександра, який супроводжував свого єпископа до Нікеї і потім став його спадкоємцем, здається, не вживав його. Коли він говорить про церкву суперечці з Аріанами, він називає її соборною церквою. Тільки після того, як в кінці четвертого століття слово «апостольська» було прийняте як визначення церкви, а понад всім після прийняття Константинопольського Символу віри, стало звичним визначати церкву як «Соборну апостольську». Ми можемо зробити висновок, що в останній третині четвертого століття воно поширилося по Східній церкві і здобуло шлях до вселенського Символу віри в Константинополі в 381 р.
Групи людей, котрих застосовується слово «церква».
1. Природа Церкви та її прообрази.
Щоб краще зрозуміти внутрішню природу і сутність Церкви, біблійні автори а також і інші використовують ряд словесних картин для опису Церкви.
1. Церква Зображена як тіло, організм. 1 Кор. 12:27
Образ тіла чи організму вказує на досить глибокий зв’язок між віруючими і їх Господом. І жодна істина Церква не може існувати без життєво необхідного єднання її членів з Христом.
2. Церква – Христова наречена. Еф. 5:26; 2 Кор. 11:2-3; Об. 19:7-8. Це шлюбна концепція наголошує як на вірності,Є відданості, чито так і на взаємовідношеннях, котрі Бог хоче мати із Своїм народом. Це ідея любові.
3. Церква – дім Божий. «Основа дома Божого, Церкви, - говорить св. Димитрій, митр. Ростовський, є Сам Христос». Церква подібна до храму 1 Кор. 3:9,16
4. Церква – лікарня. «Що лікарня для хворих, то Церква для християн, духовно хворих» - говорить святитель Тихон Задонський.
5. Церква – духовна бання. «Церква є духовна бання, теплотою Духа Святого очищаюча всяку нечисту душу» - Вів. Златоуст.
6. Церква – як стовп і підвалина правди 1 Тим. 3:15
7. Церква – як оливкове дерево Рим. 11:17
Воно визначає: довговічність, невибагливість до умов життя, цінність і постійність плодів, її розростання як поширення Євангелії.
4 фоктори відносно Церкви:
1. Вона існувала в плані Бога від вічності Еф. 1:9
2. Вона збереглася в таємниці до останніх днів Еф. 1:10
3. Вона стала новим кроком здійснення Божого плану Еф. 3:6
4. Вона включає всі народи Еф. 2:11-17
Членство в Христовій Церкві
Умови вступу до місцевої Церкви:
1. Віра. Це включає віру в Біблію та в Ісуса Христа – віра це ключ що відчиняє двері в Царство Боже. Віра – довіряти, розраховуватися на когось.
2. Покаяння та навернення. Покаяння – змінити образ свого життя. Покаяння забирає «я» з центру і не те місце ставить Бога. Мк. 1:15. навернення – в новому Заповіті 40 разів. Людина навертається від старого до нового.
3. Водне хрещення – визнання Христа перед людьми Рим. 10:9-10; Дії 2:38-41.
4. Духовне відродження від Бога.
Право членів Церкви:
1. Брати участь у членських служіннях.
2. Подавати пропозиції.
3. Обирати та бути обраним. Дії 6:3
Обов’язки членів Церкви:
1. Жити в святості Ів. 14:15
2. Брати участь у служінні Церкви Євр. 10:25
3. Зберігати мир та єдність Церкви Еф. 4:3
4. Гідно брати участь у Господній Вечері 1 Кор. 11:23-30
5. Матеріальне служіння 1 Кор. 16:1-2; 2 Кор. 9:6; Мал. 3:8-10.
6. Коритися служителям Церкви Євр. 13:17; 1 Пет. 5:5;
08.02.08
Церква має потрійну ціль:
1. Євангелізація – так як Ісус прийшов для того щоб спасти кожного.
2. Прославлення Бога
Поклоняючись Йому – приношення пошани в почуттях діях і думках «Саме в процесі поклоніння Бог проявляє свою присутність»
Коли живемо побожним життям Ів. 15:8
3. Будувати тіло святих – щоб вони стали подібними до Ісуса Христа.
Для того щоб Церква зростала вона повинна бути в науці Ісуса Христа. Вона повинна пізнати Христа. Для того щоб досягнути цієї цілі є певні етапи.
«Ми стаємо тими чому себе посвячуємо» - Рик Уорен 289 с. «Ціленаправлена Церква».
Місійна стратегія Ісуса Христа
Вісім принципів із місійної стратегії Ісуса Христа:
1. Вибрання. – Лук. 6:13
o Ісус вибрав тих хто мав певні внутрішні якості і залучив їх в процес учнівства.
o Це були люди які бажали вчитися.
o Ісус бачив у них потенційних лідерів для свого царства.
o Ісус вибрав тих за котрими підуть люди. Лук. 6:13.
2. Асоціація (спільність) – Мт. 28:20; Мк. 3:14
o Бути в близьких відношеннях з тими, кого ви навчаєте так, щоб вони могли бачити ваше життя і розділити ваші погляди:
o Покликавши Своїх учнів, Ісус взяв за привило постійно бути з ними. У цьому погляді – суть навчання.
o Ісус був живою проповіддю. Це цінніше, ніж тисяча поясненню.
Розгляд принципу: В Його присутності вони змогли вчитись усьому, що їм було необхідно знати.
Наше проблема: Проповідування масам не є достатнім для підготовки лідерів Євангелія.
3. Присвячення – Мт. 11:29; 16:24-26
o Бути повністю відданим Христу і робити те, що Він говорить.
Необхідність ціни
Покора була доказом їхньої любові.
Для учня неможливо розвивати характер чи досягнути цілі без покори.
Примінення принципу:
чому так багато віруючих не зростають духовно і неплідні у своєму свідоцтві?
Нема послуху, не заплачена ціна, нема самозречення.
Ми повинні зрозуміти, що ми слуги Ісуса. У нас нема іншого вибору.
4. Самовідданість (передача) – Ів. 15:15, 26, 27
o Мати хороші відношення з тими, кого ми навчаємо, відкрити і зробити наше внутрішнє життя зрозумілим.
5. Наочний приклад (демонстація).
Показати, як потрібно ходити з Христом і служити людям.
Ісус показав їм, як потрібно житии. (Ів. 13:15 «Я дав вам приклад»).
Практика молитви. Практика використання Слова Божого.
Практика надбання людей для Царства Божого.
6. Делегування Мт. 4:19
o Поручити виконання даного завдання і покласти відповідальність на того, кому ви довіряєте.
- Перша Євангелізаційна місія. Рекомендації. Можливі труднощі.
7. Спостереження Лук. 9:19, Мк. 6:30
o Продовжувати спостерігати з діями і реакцією тих, кого ми підготовляємо до праці.
Підготовка проходила між настановленнями, завданнями і звітами.
8. Відтворення (плодотворність) Ів. 15:16, 2 Тим. 2:2
o Допомогти будь-кому досягнути подібність образу Христа.
Перевірка ефективності євангелізму – чи ті, котрим ми свідчимо, продовжать нашу працю в майбутньому?
Заключення: господь і ваш план. Життя має план. Який план вашого житття.
Нехай план Христа буде вашим планом. Будьте разом з іншими, приділяйте їм час, будьте терплячі, спостерігайте, як Христос їх формує.
Носіть тягар любові, аж поки весь світ не пізнає Христа.
22.02.08
Організація та типи церковного правління
При хорошій організації всі знають, що їм слід робити.
Організація – це конкретні рамки, які тримають людей в спільності для здійснення визначених дій в інтересах досягення головної цілі.
Фактори організації:
Особистості
Дії
Цілі
Три важливих типи церковного управління:
Єпископальний – будується на монархічній основі. Керівництво єпископів, діяконів, служителів. Останнє слово за єпископом. Рішення приймає одноосібно. Найбільший розвиток отримала Римокатолицька церква – папа має великий авторитет, слово папи закон. Цей тип підтримують – католики, православні, методисти, англіканці, єпископальна. Позитивна сторона – зберігається єдність церкви.
Присвітеріанська – нагадує представницьку демократію. Дана система використовується в присвітеріанських і реформаторських церквах. Служителі наділенні виконавчою владою котра делигується їм для втілення в життя рішеннь які приймається групою але група теж вибрана. Вона зберігає новозаповітні принципи:
1. І один з них це панування Христа,
2. Зберігається принцип участі всіх віруючих,
3. Кожна людина розглядається як частина тіла,
4. Рішення в церкві приймається колективно.
Конгрегаційна – нагадує демократію, демократичний тип правління. Будується на двої основних концепціях: автономії і демократії
Рання форма церковного управління це поєднання конгрегаційної і присвітеріанської системи.
Церковна дисципліна:
1. Значення слова «дисципліна» в 2 Тим. 1:7 в анг. Замість рос. Целомудріє стоїть слово «дисципліна» яке передає ідею стриманості і самовладання. Уебстер визначає дисципліну як «душевне чи моральне виховання» навчання і підкоренні контролю.
2. Є два види дисципліни: повчальна, виправна Гал. 6:1; Євр.12:5-11; якщо б в нас було більше повчальної дисципліни то менше було б виправної.
3. !!!Цілю дисциплінарних мір є:
Встановлення віпалого члена, якщо це можливо.
Будова церкви
- Ціллю будь яких дисциплінарних мір являється виправлення, а не покарання.
- При застосуванню дисциплінарних мір члени церкви повинні керуватися любовю, співчуттям, милістю.
4. Необхідність виправної дисципліни:
Гріх виявляє вплив на інших.
Церква сильна тоді коли вона живе так як проповідує.
Дисципліна встановлює принцип підкорення.
5. Коли вчити дисципліні?
До хрещення. Пояснюючи наші християнські ідеали.
Одночасно ми повинні ознайомити їх з покаранням за порушення
6. Розгляд питання про дисципліну. Причини для обмеження кола.
Для того щоб було мерше втрат. Чим більше людей тим складніше
Для того щоб обмежити вплив вчинку на життя більш слабших.
Для того щоб не відволікати церкву від головного її завдання.
Для того щоб не дати світу поводу нарікань на Церкву.
7. Вплив дисциплінарних мір. Вплив потрійний.
Дії дисципліни на порушника.
дає життя, впливає на наше покорення Євр. 12:9
доб мати участь в святості Бога Євр. 12:10
руйнує тілесні бажання. 1 Кор. 5:5
Засіб щоб звільнити від сітки дияволм 2 Тим. 2:25-26
Викликає почуття сорому
Дії дисципліни на Церкву.
вибавляє від зла. 1 Кор. 5:7-8
очищує в очах Бога 2 Кор. 7:11
викликає страх в інших 1 Тим. 5:20; Пов. З. 19:19-20
Додаткові запитання
- Скіьки часу слід наставляти, перше ніж покарати?
- Чи проявляти терпимість однакову до кожного і при всіх обставинах?
14.03.08
Методи церковного впливу:
1. Повчання – якщо є повчання то менше буде відлучки. 75 % проблем – це сімейні проблеми. Щоб уникнути їх, треба вчити як себе вести по Біблії.
2. Умовляння Рим. 12:1, Єз. 34:2-4,
3. Докір має три етапи:
Докір один на один Мт. 18:15-17
Докір при двох свідках
Докір при церкві
Докір – це переконування 2 Тим. 4:2
Мета переконання – любов від чистого серця.
4. Зауваження 2 Сол. 3:14 – обмеження в спілкуванні, щоб людина визнала свою провину 2 Сол. 3:15
5. Вилучення 1 Кор. 5:2, Тит. 3:10 – в трьох напрямках
Аморальність
Псевдовчення
Відступництво
Висновки
Термін будь яких заходів не може бути встановлений, а в кожному окремому випадку визначається індивідуально
Достатній для досягнення покаяння.
Щоб при затягуванні людина не була пожерта великим смутком.
|
|
|
| |
| love | Дата: Суббота, 26.05.2012, 11:42 | Сообщение # 4 |
|
Генералиссимус
Группа: Администраторы
Сообщений: 4499
Репутация: 12
Статус: Offline
| Заповіді Ісуса Христа для Церкви
Катехізис православної церкви дає таке визначення слову таїнство – це священодія встановлена Христом при звершенні священнодій подається благодать і при звершенні
Сім таїнств православної Церкви:
1. Хрещення.
2. Миропомазання.
3. Причастя.
4. Сповідь.
5. Соборування – це при хворобах.
6. Шлюб, вінчання.
7. Хіротонія – це висвячення в священики.
Погляди на хрещення:
1. Римо-католицька – отримує відпущення пергріхів
2. Православна – являється духовним відродженням.
3. Реформатори – це як засіб благодаті.
4. ХВЄ – зовнішнє підтвердження внутрішнього відродження. Хрещення свідчить про нас з Христом.
Три основних погляди відносно хрещення:
1. Хрещення як засіб повідомлення спасаючої віри (Еріксон 921-923 с.) – католики.
2. Хрещення як знак і печатка заповіту (Еріксон 923-925 с.) – реформатори, пресвітеріани.
3. Хрещення як символ спасіння (Еріксон 925-926 с.) – баптисти і п’ятидесятники.
18.03.08
Таїнство - передбачає подання Божої благодаті (дія яка приводить до зміни) а
Обряд – зовнішнє вираження чого-то, (символ) яка не передбачає зміни сучасником.
Умови водного хрещення:
1. Покаяння (Дії 2:38)
2. Потрібно увірувати (Дії 8, Марк 16:16)
3. Потрібно усвідомити те, що ти робиш (водного хрещення) Матвія 28:20, Дії 8:12, 1 Петра 3:21)
Форми водного хрещення:
1. Зарунення,
2. Поливання
3. Кроплення
В 1311 р. Римо-католицька церква прийняла кроплення
В 1644 р. Англіканська церква прийняла обливання
Прочитати: Марцинковський В.М. «Крещение взрослых и православне» намагався зібрати собор православної церкви і питався відкинути хрещення дітей щоб їх хрестили в дорослому віці.
Докази по відношенню дітохрещення:
1. НЗ хрещення дітей є продовження СЗ завіту обрізання (заміною).
2. Вони говорять на основі 1 Кор. 1:16 – всіх домашніх. Дії
3. Будь-яка дитина народжена несе в собі первородний гріх і для того щоб омити цей гріх, потрібно хрещення.
Що є хрещення в духовному значенні (буде на тесті!!!):
1. Хрещення говорить про наше визнання Ісуса Христа тому що ми в хрещені привселюдно сповідуємо нашої віри.
2. Говорить про нашу покору Ісусу Хресту
3. Говорить про наше ототожнення з Ісусом Христом в Його смерті, похованні,воскресінні.
4. Говорить про нашу обіцянку вірності Богу
5. Говорить про виконання правди Божої (Мат. 3:13)
У вечері Господній відображається смерть Христа а у Хрещені – образ, знак, символ, дзеркало в якому віра якби відображається.
Вечеря Господня
Чому ми звершаємо її?
1. Це постанова Христа (Луки 22:19-20)
2. Тому що це робили перші християни (Дії 20:7)
3. Тому що вони нагадує нам про викупну справу Христа (1 Кор. 11:25)
Значення Вечері Господньої:
1. Це час вспомину, згадка про Його смерть для вдячності за те, що Він подарував нам вічне життя цим актом. (1 Кор. 11:26)
2. Це час спільності (1 Кор. 10:16-21)
3. Це час самоаналізу (1 Кор. 11:29-31)
4. Це час чекання Його приходу (1 Кор. 11:26)
5. Це час проголошення
a. Проголошуємо про перемогу
b. Проголошуємо свою любов до Нього
c. Проголошуємо Його повернення
Різні погляди на спомин:
• Католики - Трансубстанція – вино і хліб буквально перетворюються на кров і тіло .
• Вони не мають право приймати його а тільки священик п’є вино.
• Православні змішують вино, хліб, воду і ложечкою приймають.
• Лютерани – консубстанція – Христос матеріально присутній під час вечері але хліб і вино буквально не перетворюються.
• Цвінглі вважав що – хліб і вино лише нагадують нам про кров і тіло – це символ (а не
• Реформаторський погляд – Христос духовно присутній в вечері. Вечеря Господня більше ніж ….
Взять таблицу у Черняка!!!!!!!!!!!!
21.03.08
План – це порядок певних дій.
Пресвітер – старійшина.
Єпископ – це посада.
Пастор – це пастух, відношення до обов’язків, а не до посади. Найважче, найвідповідальніше.
Сім порівнянь про пастора:
1. Порівнює з воїнами, у воїнів є:
• Дисципліна
• Відвага
• Терпеливий до труднощів
• Уникає світських утіх
• Думає про свою армію
• Постійно готовий
2. Доморядник 2 Тим. 2:2
• Посвята
• Талант
3. Спортсмен, атлет
• Воля
• Цілеспрямованість
4. Землероб
• Працелюбність
• Працює в потрібний час
5. Посудина
• Чистота Дії 9
• Форма
6. Раб 2 Тим. 2:24 – повинен пам’ятати хто він і кому служить
• Ніщо
• Все
7. Працівник 2 Тим. 2:6 – головне завдання не руйнувати, а будувати
• Старання
• Якість
Три етапи душе опікунства:
1. Дослідження
Ціль: визначити проблему
Дії душеопікуна: слухає, оцінює, запитує, обдумує, з’ясовує
2. Аналіз
Ціль: проаналізувати можливі способи вирішення проблеми
Дії душеопікуна: допомагає усвідомити й порівняти наслідки кожного з можливих способів вирішення.
3. Відновлення
Ціль: знати Божу волю та зробити вибір на її користь.
Дії душеопікуна: спонукає; приводить до каяття та відновлення.
Значення приношення:
1. Як засіб поклоніння Богові Пр. 3:9
2. Приношення розглядається як доказ нагої любові 2 Кор. 8:24
3. Приношення – це показник нашої духовності 2 Хр. 31:
4. Приношення забезпечує фінансову підтримку служіння Мл. 3
Божі обітниці тим хто жертвує:
1. Духовні і матеріальні благословення Мл. 3:10, Пр. 3:9, 2 Кор. 9:6
2. Божий захист – обіцяє захищати нас від розорення, бідності Мл. 3:10-11
3. Вічна нагорода Мт. 6:19-21
Принципи Нового Заповіту щодо пожертвування:
1. Ми повинні давати систематично, регулярно 1 Кор. 16:2
2. Давати пропорційно – зі свого достатку, більший достаток більше даєш 2 Кор. 9:6
3. Ми повинні давати з радістю 2 Кор. 6:7
4. Давати з любов’ю 2 Кор. 8:24
5. Давати з вдячністю 2 Кор. 9:10-11
6. Коли ми даємо Бог дає нам
Чому люди не дають десятини
1. Незнання Біблійних принципів і їх духовного значення
2. Егоїзм і жадність
3. Дух невдячності – це нездібність оцінити все що Христос зробив для тебе
4. Недовіра в Божі обітниці
Кому ми повинні давати
1. Помісній церкві 1 Кор. 9:14
2. Жертвувати тим людям, які їм допомагають (пастир, вчитель) Гал. 6:6
3. Хто має потребу
4. Тим хто проповідує Євангеліє
4 Речі які мають відношення до Церкви:
1. Церква – це сім’я
Роль сім’ї: Виховання, дисциплінування, опіка, годування
2. Школа.
Роль школи: навчати, сприяти формуванню особистості
3. Лікарня. Роль: Профілактика, зцілення, підтримання здоров’я
4. Армія. Роль: Захищати, наступати, завойовувати.
Сила Церкви в рівновазі всіх цих складових
Портрет здорової Церкви:
Допомога – здібність дати пораду, показати Боже бачення на проблему, допомогти людині в її рішенні
Настанови тим, хто дає поради:
1. Знайте межу своїх можливостей
2. Спирайтесь тільки на Слово Боже і на концепцію церковного керівництва
3. Створіть атмосферу довіри. Нехай ваше обличчя буде привітним
4. Приготуйтесь слухати, а не говорити. Вмійте вислухати людину, бо це потрібно не лише вашому співбесіднику, але й вам також
5. Навчіться задавати розумні питання
6. Використовуйте свідоцтво. Наводьте приклади із власного життя, коли Бог виходив вам назустріч
7. Зберігайте таємниці. Ціль цього полягає у тому, щоби людина більше розкрилася перед вами
8. Тримайте дистанцію під час бесіди. Особливо при консультуванні особи протилежної статі. Не красуйтеся своїми чоловічими якостями
9. Дозвольте кожному нести свій тягар. Треба показати всі можливі методи вирішення проблеми
10. Дайте надію на те, що вихід є завжди
11. Молитовно шукайте керівництва Духа Святого
Три складові порадника; порадник – це:
1. Суддя (гріховних діл)
2. Адвокат (Захисник)
3. Помічник. Проблему треба вирішувати не за людину, а разом із нею
На тест приблизні запитання:
1. Визначення церкви в Греції, СЗ, НВ.
2. Н Релігійний термін Церква Ісуса Христа
3. 5 імен для церкви Христової – браття, святі, віруючі, християни
4. Різні форми правління – яка відмінність між ними
5. Дисципліна – ціль дисципліни, два види церковної дисципліни
6. Таїнства – різниця між таїнством і обрядом
7. Водне хрещення – про що це свідчить
8. Вечеря Господня – різні позиції
9. Організація – 3 функції
10. Вісім принципів Ісуса Христа – місійна стратегія
11. Подвійне завдання учня Ісуса
12. Служіння пророка – два види
13. Цілі до котрої повинні віруючі прагнути на протязі всього життя –
14. Образи церкви – наречена, Дім Божий
|
|
|
| |
| love | Дата: Суббота, 26.05.2012, 11:42 | Сообщение # 5 |
|
Генералиссимус
Группа: Администраторы
Сообщений: 4499
Репутация: 12
Статус: Offline
| Есхатологія
Есхатологія – це розділ теології, який вивчає розвиток майбутніх подій
1. Надія віруючих
• Церква поєднається з Христом.
• Церква царюватиме з Христом – розділить з ним славу і владу.
2. Природа Його проходу
• Спершу він прийде на повітрі за своїми – взяття церкви на небо 1Сол. 4:16-17; 1Кор. 15:51-52.
• Прийде із своїми з Церквою щоб побідити і встановити тисячолітнє царство, з ангелами, з небесним військом. Об. 19:11-14
3. Ціль приходу
• Щоб назавжди звільнити нас від болі, печалі і смутку 1Сол. 4:7-16;
• Судити й винагороджувати 2Кор. 5:10 –
Предмет суду – це перевірка нашого служіння.
Час суду – в воскресінні праведних Лук. 14:14.
Місце суду – небеса 1Сол. 4:16-17.
Наслідки суду – нагорода чи втрата нагороди. Є два ключі які визначають вічне життя: віра – де проведете. Вчинки, поведінка, діла – відкриває для нагороди двері як ви будете проводити вічність.
Що буде судитися:
1. Діла 1Кор. 3:13.
2. Слова Мт. 12:36.
3. Думки Мт. 15:19
4. Ставлення до інших Євр. 6:10
5. Як ми використовуємо здібності 1Пет. 4:10
6. Як ми використовуємо свій час 1Пет. 1:17
7. Як ми використовуємо гроші 2Кор. 9:6-7
8. Скільком засвідчили ви людям Дан. 12:3
Служіння і праця нашого життя визначить отримаємо ми нагороду чи залишимось від неї:
1. Міра Господа зміряє те що ми робили не просто кількість, а якість; не тільні досягнення, а наші цілі; не розмір будови, а яка та будова.
2. Господь буде судити наші діла на основі чому ми це робили
3. Як ми це робили
Для багатьох спасіння і нагорода це одне і те ж.
Наше спасіння – це дар в той час як скарби на небі ми збираємо самі.
Діадемо – вінок царя чи управляючого.
Вінці в Біблії:
1. Вінець життя Об. 2:10; Як. – за вірність, любов до Ісуса, перенесення спокус.
2. Нетлінний вінок 1Кор. 9:25 – той хто має контроль над собою.
3. Вінець похвали 1Сол. 2:19 – той хто завойовував душі для Христа.
4. Вінок слави 1Пет. 5:4 – отримує пастир, місіонер, вчитель.
5. Вінець правди 2Тим. 4:8 – отримують воїни, той хто чекає приходу Ісуса Христа.
6. Золотий вінок Об. 4:4 – золото це царська гідність, честь. Ми будемо увінчані життям самого Бога. Вінці завжди говорять про радість і перемогу.
Ціль вінців – символ авторитету і привілеї.
!!!Існує чотири головні школи:
1. Претеристична – об’явлення в минулому, тисячолітнє царство символічно. Не допускає передбачливого пророцтва. Мета: Підбадьорити ранніх християн. Рим – це звірина 13 розділу
2. Історична – це загальний період церковної історії. Тисячолітнє царство розуміють буквально (воно буде). Звірина – це римське папство. Лжепророк – це римська церква.
3. Алегорична – розглядає об’явлення, як духовну алегорію. Книга не пов’язана з конкретними подіями. Тисячолітнє царство – це символ.
4. Футуристична – зміст розуміється буквально. Дарбі, Скофільд належав до футуристів. Диспенсаціоналістів (це періоди) роблять різницю між Ізраїлем і Церквою. Футуристи визнають велику скорботу. Тільки вони визначають велику скорботу, як покарання нечестивців.
!!!Різні погляди, по відношенню Тисячолітнього Царства:
1. Аміленіум – царство потрібно розуміти не буквально, а символічно. Підхоплення і другий прихід – це одне і теж. Вони не розділяють, що буде два приходи. Буквально тисячолітнього царства на землі не буде. Тепер сатана зв’язаний і буде звільнений Христом. Христос править сьогодні тільки без тілесного бо ще не було воскресіння. Ця теорія не погоджується що світ буде ставати кращим, а буде погіршуватися.
2. Постміленіум – людство прийде до кращого, миру, процвітання. Християнство буде домінувати тисячу років поки сатана буде зв’язаний. Церква дорівнює Ізраїлю. Мих. 4:1-5, Гал. 6:16, Рим. 1:16. Підхоплення і другий прихід одне і те ж.
3. Приміленіум – Христос прийде до тисячолітнього царства. Ізраїль і Церква не є тотожні. Повинні виконатися обітниці дані Аврааму і Давиду Бут. 15:18-21, 2Сам. 7:12-16 – обітниця царю Давиду. Єз. 36, Єр. 31.
Вони опираються Мал. 3:1-4, Зах. Іс. 11:6-7, 65:25, Рим. 8:19-23.
!!!Серед при-міленаристів є три різні групи:
• Пре-трібуліціоністи – час Його приходу – до скорботний. Джон Нельсон Дарбі, Скофілд, Леон Вуд, Дж. Сміт, Райрі.
• Мід-трібуліціоністи – в середині періоду скорботи. Появився в християнстві 1940 роках (Н.Харрісон, 1941).
• Пост-трібуліціоністи – став популярним в 1950 роках (Г.Ленд, 1952). Підхоплення і прихід в одному.
• Часткове підхоплення – це група відома як «Живий потік» - Уітнес Лі. Христос забирає частково. Підхопляться тільки святі. Всі інші вони пройдуть велику скорботу, очищення, а потім хто очиститься попадуть в Рай.
Деспенціоналісти – роблять різницю між Ізраїлем і церквою.
На листочку дописати
Д. – Йоіл. 3:1-2,
Е. – Об. 16:16, Об. 19:20
Тисячолітнє царство Іс.11:9, Зах. 14:9, Об. 5:10; 24
Чому велика скорбота не може торкнутися церкви:
1. Обітниця дана церкві 1Сол. 1:10, Об. 3:10
2. Утримуючи 2 Сол. 2:1-8,
3. Дан. 24:27
Період страшного горя і Церква.
1. 1 Кор. 10:22
2. Дан. 9:24 – відноситься до Ізраїлю.
3. Велика скорбота це «очищення» і «переплавлення» Ізраїлю. Зах. 13:8-9
4. Церква не являється частиною світової системи на котру гнів Божий буде вилитий Ів. 15:18-19, 17:14,16, 1Ів. 5:14, суд вже в минулому на Голгофі 1Кор. 11:31-32, Ів. 3:18
5. Є досить вагомий принцип, коли Бог виливав свій гнів Він попереджав про суди і звільняв від покарання. Єнох. Лот. Бут. 5; 19:22, Раав Іс.Нав 2:13 Бог підхопить Церкву до гніву, і це буде відповідати Його діям в минулому.
6. Зверніть увагу на обітниці Божі.
A. 1Сол. 1:10; 5:1-11;
B. 2Сол. 2:1-8
C. Об. 3:10 – це обітниця звільнити нас від «часу спокуси». Період між перехопленням і об’явленням. Велика скорбота. Дан. 12:1 – не було від існування люду. Мат. 24:21; Лук. 21:34; Об. 3:10; 7:14; Єр. 30:7; Іс. 24:17-21; 26:20.
Тривалість цього періоду.
1. Політичний аспект.
2. Ізраїльський аспект.
3. Економічний аспект.
4. Релігійний аспект.
Футуристи+Пре-міленаристи+Пре-трибуліціоністи+Диспенсаціоналісти.
Джордж Майлз:
1. Формування націй
• На основі Дан. 11:36-45 – ми бачимо 4 групи людей:
Прихід антихриста – європейський ринок, світовий банк, європейський союз – це федерація заходу.
• Дан. 11:40 – південна група – блок африканських країн.
• Дан. 11:4 – північний цар – виступає як реальна загроза про котру говориться Єз. 38-39 розділ
• Дан. 11:44 – східне царство – це Китай
Ці чотири групи будуть воювати поміж собою.
День Х. День Г. День Б.
1. Джорд Майлз які він приводить свідоцтва по відношенню підхоплення
2. 4 коаліції які існують в світі – південна група – блок африканських країн, північний цар, Європа, східне царство – Китай. Ці чотири групи будуть воювати поміж собою.
3. Факти по котрих церкву не може торкнутися період великої скорботи. Більше 7
4. Нагороди – які будуть нагороди
5. Вінці
6. Що визначає нашу долю в вічності
7. Як ми проведемо вічність певні ключі
8. Де записано про битву армагедон в Об’явлені
9. Схема (яку роздали) як христос повертається на землю і з ким – зі святими, військом небесним, силою і славою.
10. Природа підхоплення – Тіснен що говорить – релігійні, економічні, ізраїльські аспекти.
11. Християнство буде домінувати над землею 1000 років коли сатана буде зв’язаний – хто дотримується цієї думки – амін, пем…
12. Різні точки преміналіристів ….3 точки
13. Премн діляться на час підхоплення - орієнтуватися
14. Чотири школи і їхні відмінності одне від одного – вивчити
15. Орієнтуватися в судах –. Розрізняти що таке суд у білого престолу і інше… коли відбуваються і хто там судиться.
16. Де відбудеться суд над Гогом і Магогом – Гог, Магог і Армагедон дві різні речі
17. Історична школа тисячолітнє царство сприймає буквально
18. Футуристична школа це загальний період церковної стадії
19. Яку позицію займав Дарвін
20. Яку позицію займав Кофільд
21. Яке було тлумачення Августина – алегоричне чи буквальне
22. Серед консервативних постмілінаристів – які існують дві точки зору на тисячолітнє царство.
23. Н. З книги життя Агнця імя може бути витерте по Об’явленню.
|
|
|
| |
| jasvami | Дата: Среда, 17.09.2014, 21:30 | Сообщение # 6 |
|
Рядовой
Группа: Пользователи
Сообщений: 5
Репутация: 0
Статус: Offline
| Цитата Тема: Біблійна основа Церкви
Основанием Церкви(религии) всегда было определенное учение.
Основанием христианской религии, по стечению обстоятельств, стало "юродство проповеди" - Христос распятый, что противоположно Христу реальному, и пишется как анти христ. В этом - суть великого заблуждения христианской религии, названной Христом "великой блудницей".
|
|
|
| |
