Любовь Божья

Перлами та златом
Роси розлились,
У святкові шати
Яблуньки вдяглись.

Прокидайтесь, діти,
Ранок вже настав!
Горобець привітно
Пісню заспівав.

Божого творіння
Велич і краса
Славлять воскресіння
Господа Христа.

Хай цей хор дитячий —
Пісенька проста
Прославляє дзвінко
Славний день Христа.
Віктор Борщ

А навкруги природа вся співала,
Злітала пісня в голубінь небес.
І небо землю радісно вітало,
Бо сталось диво — Божий Син воскрес!

Він з гробу встав, порвав тенета смерті
І сили зла навіки переміг,
Щоб ти, мій любий друже, після смерті
Навіки з Ним у небі жити зміг.

Нехай в цей день із уст хваління ллється
Христу, що з мертвих задля нас устав.
Нехай бринить подяка в кожнім серці
За радість ту, що нам Господь послав.

Всміхалось сонце золотим промінням,
Щось вітер квітам шепотів в полях.
Співала пісню торжества спасіння
В весняні шати прибрана земля…
Тарас Вихованець

Ріс, до сонечка тягнувся,
Радісний, високий,
І на сонечко став схожий,
Мій золотоокий.

Я на небо теж дивлюся,
Бачу милість Божу.
Бо на Господа Ісуса
Хочу бути схожим.
Олена Мікула

Тихо, урочисто так кругом,
Сніг пахучий землю укриває,
Всі стежинки пухом замело,
Повз вікно зоринки пролітають.

І мені б таку ось чистоту:
Ясно в думці, і у дусі чисто,
Як в сніжинок, що в вікні плетуть
Чистоти небесної намисто.
Віра Осипова

Заспіваю я про небо
Про нетліннеє багатство.
Знаю, що Христос до Себе
І мене візьме у Царство.

Я з Христом завжди, усюди,
Він — мій ніжний, добрий Пастир.
Серце б’ється в моїх грудях —
Лише в Бозі моє щастя!
Автор невідомий

Я завжди чекаю літа:
«Ну коли ж то буде зріти
Ця червона і смачна
Полуниця запашна?!»

Кожен хоче, щоб достиг
Найсмачніший із плодів:
«Швидше б вже настали дні,
Щоби з’їсти їх мені!»

Але прийде та хвилина
У Новім Єрусалимі
Буде дерево рости,
А на нім такі плоди —

Кожен, хто їх покуштує,
Смак улюблений відчує.
Тільки треба жити нам
Так, щоб потім бути там!
Ольга Лазарук

Що знаю я про Батьківщину?
Що це мій край, моя земля,
Що це — країна Україна,
Її річки, лиси, поля.

Що тут мій рід пустив коріння,
Діди і прадіди жили,
Що моїх предків покоління
З цієї виросли землі.

Що Бог Великий і Єдиний
Вкраїну нашу захистить,
Пошле добробут Батьківщині,
Її з небес благословить!
Валентина Новомирова

Заспівало серце —
Пташка на долоні —
Принесу відерце,
Поставлю на ослоні.

Хто із подорожніх
В дім мій завітає,
То нап’ється кожний,
Господа згадає.

А як хоче знати,
Воду де беру,
На Голгофу радо
Я його веду.

Джерело там б’ється
І блакить сія.
Пий же, спрагле серце,
Та вода — твоя.
Олена Тищак

Ми — найменші християни,
Поклоняємось Христу.
За любов, що є між нами,
Дуже вдячні ми Йому.

За погожу, теплу днину,
За єднання у цей час,
Дякуємо, Спасе, щиро,
Що живеш Ти поміж нас.
Автор невідомий

І знову прийшла весна,
Зникає з душі тривога,
Земля пробудилась, вона
Творця величає свого.

Розтанув холодний сніг,
Всміхається день привітно.
І радісно так мені,
Душа, як фіалка, квітне.

Весна нам тепло несе,
Прогнавши сувору зиму.
Цвіте, зеленіє все,
Пташок пісня в небо лине.

Здається, природа вся
Нам каже, що літо скоро,
Як жаль, що не всі серця
Радіють в цю дивну пору.

Якщо в тебе, друже мій,
Постійно душа сумує,
Це значить, що й досі в ній
Ще люта зима панує.

Прокинься зі свого сну!
Христос тебе кличе — чуєш?
Покайся, й тоді весну
В душі ти своїй відчуєш.
Олександр Войтицький

Як прекрасно, рідний, бути Божим сином,
Дарувати людям мудрості плоди.
Розділить з голодним їжу і хлібину,
Змученим від спраги принести води.

Взимку, ніби сонце, всім серця зігріти,
Радістю світитись і в похмурий день;
Ангелом до ближніх в хату прилетіти,
Щоб розквітли душі від твоїх пісень.

Вмій підтримать того, хто з дороги збився
І розвіять грізні хмари навкруги,
Від руки твоєї хворий щоб зцілився
Й друзями зробились люті вороги.

Поможи стать людям щирими, мов діти,
Хто в житті зневіривсь, хай всміхнеться знов, —
Щоб життя прекрасне почалось у світі,
Скрізь запанували: спокій, мир, любов!
В. М. Герасимюк

Десь за горизонтом
Спать лягає сонце;
Скоро місяць гляне
У моє віконце.

Зношу рученята
І підводжу очі:
«Говори зі мною,
Милосердний Отче!

Прошу охорони
І молюсь до Тебе —
Ангелом Господнім
Опустися з неба.

Крилами Своїми
Обгорни з любов’ю
Всю мою родину,
Дай нам всім здоров’я.

Радості і щастя
І дорослим, й дітям;
Відверни нещастя
І війну на світі.

Ти благословляй нас
І зігрій теплом,
Щоб спокійно спалось
Під Твоїм крилом».
В. М. Герасимюк

Боже мій Всевишній,
Все в Твоїх руках;
Сонечком смієшся
В синіх небесах.

Бачиш все і чуєш,
Нас прощаєш знов,
Щедро всім даруєш
Ти Свою любов.

Я — Твоє творіння,
Ангельське, земне;
Милістю Своєю
Огорни мене.

Розкажи як жити,
Шлях мій освіти.
Я ж такий маленький —
Будь зі мною Ти.
В. М. Герасимюк

Вечір огортає
Села і міста.
В дім мій заповзає
Темрява густа.

Швидко до матусі
З острахом тулюсь,
Щиро признаюся,
Як пітьми боюсь.

«Дивно, — каже ненька,
Бог з тобою,сину,
Ти вже не маленький
Й в хаті не один.

Знаєш, що Спаситель
Лихо переміг,
Щоб сміливо жити
Той, хто з Богом, міг.

Вірний захист маєш
У Його руках —
Нащо ж ти впускаєш
В серденько той страх?

Наш Ісус Спаситель
З нами кожну мить.
Учить нас як жити
І від зла хранить.

Він пітьму розвіяв,
Зміг здолати страх
І любов посіяв
В праведних серцях».

Темряви нічної
Більше не боюсь,
Бо завжди зі мною
Люблячий Ісус!
В. М. Герасимюк

На світанку спів пташиний
В небеса до Бога лине,
До Царя царів.
Хвалить Його сад квітками,
Солов’їними піснями
Лине, лине спів!

Трави шлють свій подих чистий,
Всі у росянім намисті.
А вітрець легкий
І метелик на шипшині,
І береза, і ялина
Кажуть: «Бог благий!»

Все живе, усе творіння,
Господу несе хваління —
Тільки подивись.
І сьогодні в день цей ясний,
Вдячний будь за мир та щастя,
Богові вклонись!
Оксана Ладна

А чи знаєте ви, діти,
Хто створив птахів і квіти,
Сонце, місяць, небо, зорі,
Ріки і струмки прозорі?
Хто про все оце подбав,
Хто нам все подарував?
Хто підніс високо гори,
Океану дав простори,
Відокремив день від ночі
І чиї пильнують очі,
Аби справно дні минали
І ніщо не зруйнувалось?
Бог створив цей світ і нас –
І Він з нами повсякчас!
Іванна Щедріна

Зірочки у небі
І птахи у лісі,
Бджілки у садочку,
Ластівки у стрісі
Бога прославляють,
Богові співають

Золоте курчатко
Й горобець сіренький,
Півник-забіяка
Та шпачок маленький
Бога прославляють
Богові співають.

Вся моя родина:
Тато і матуся,
Я, мала дитина
І стара бабуся —
Бога прославляє,
Богові співає!
Олена Олевська

Прекрасне, мій Господь, Твоє творіння.
А я – малесенька краплиночка його.
І моє серце шле Тобі хваління,
Тобі — Творцю, Володарю всього.

В Твоїх руках земля, планети, зорі —
Усе, що Ти створив, мій Цар царів.
І я радію, що мене з любов’ю
Ведеш вперед найкращим із шляхів.

Я дякую Тобі за Твого Сина,
Що на Голгофі за весь світ страждав,
Я дякую, що Ти для нас спасіння
І вічнеє життя подарував.
Степан Загорулько

* * *
Для злих і добрих світить сонце
Так милосердно, ніжно так.
У кожне дивиться віконце:
Тут — вірні є, там — суєта.

Бог милостивий, терпеливий
І радість і життя дає.
Для злих і добрих — хлібні ниви,
Для всіх веселонька встає.

То ж треба, друзі, Господеві
Нам щиро дякувать за це,
Тож треба в кожнім, в кожнім дневі,
Господнє бачити лице.

Допомогти старим і хворим,
Не шкодувати теплих слів.
Добро робити злим і добрим,
Так, як Христос колись робив.
Світлана Ярема

На подвір’ї — ців та ців —
Сперечались горобці,
Хто мудріший з-поміж них.
Цінь-цвірінь! А котик — плиг,
Взяв обох їх — тільки пух
Вітерець розніс навкруг.
Сперечались до пори,
Доки котик помирив.
Ну, а вам щодня, малята,
Треба добре пам’ятати,
Що Ісус нас вчить у Слові
Жити в мирі і любові.
Автор невідомий

Довіряю Ісусу

Коли читати я учуся,
Писати літери, тоді
Я покладаюсь на Ісуса,
Щоб допоміг мені в труді.
Коли в душі моїй тривога,
Хвороба раптом — і знеміг —
То покладаюсь знов на Нього,
Аби мені Він допоміг.

З Христом спокійно так і легко,
Йому молитву я складу…
Вже, вірю, час той недалеко,
Коли до Нього я прийду.

А вам, малята, дам пораду,
Хоч в ній немає новизни:
Господь вісім тим дарує радість,
Хто правге зустрічі із Ним.
Автор невідомий

Облітає листя — листопад…
Йдуть дощі з холодними вітрами.
Спорожнів, затих розлогий сад —
Значить, вже й зима не за горами?
За вікном коротші стали дні,
Вечорами довгими до ночі
Бабця знов розказує мені
Про Христа, Якого стріти хочу.
Сергій Рачинець

Нині йду у перший клас —
Як не помолитися?
Допоможе мені Спас
На «відмінно» вчитися.
Щоб збагнути світ змогла —
Справжнє Боже твориво, —
Щоб душа моя цвіла
Так, як небо зорями,
Щоб, як яблунька в саду,
Радістю світитися…
Нині я до школи йду, —
Хоч би не спізнитися.
Сергій Рачинець

Ти — Господь мій, Ти — Учитель!
Небагато маю літ.
Научи добро творити,
Берегти від кривди світ.
Шанувати батька й матір,
Друзів відданих найти.
Хочу я у серці мати
Ту любов, що маєш Ти,
Бо вона — як сонце ясне.
Хто глибінь її збагне?
О, Учителю прекрасний,
Вчи мене, учи мене!
Сергій Рачинець